У розвинутих країнах телемедицина вже працює на повну силу. Однак для України цей вид надання медичної допомоги належить до технологій, які тільки-но почали впроваджувати в практику. Процес іде досить повільно, бо для цього потрібні, насамперед, значні кошти. Втім, як показує зарубіжний досвід, вкладені сьогодні в розвиток телемедицини гроші окупляться сторицею в майбутньому.
Перші кроки до запровадження телемедицини в Україні
Про запровадження телемедицини в Україні почали дбати ще 12 років тому, коли було створено ДЗ «Медичний центр телемедицини МОЗ України». Однак відтоді вдалося зробити небагато, та й те, що було реалізовано, на оплески навряд чи заслуговує, оскільки все відбувалося дуже повільно й в окремих регіонах. Потім було прийнято Наказ від 26.03.2010 р. №261 «Про впровадження телемедицини в закладах охорони здоров’я», яким було затверджено ряд нормативних документів. Проте тоді зробити щось конкретне в плані реального запровадження телемедицини вдалося лише за підтримки бізнесу та благодійних організацій. Зокрема, протягом 2012-2014 років на це спромоглися лише 9 закладів охорони здоров’я зі Львівської, Дніпропетровської та Донецької областей завдяки реалізації положень Меморандуму про взаєморозуміння між МОЗ України, НАМН України, ТОВ «ДТЕК», БФ «Розвиток України» та ПрАТ «МТС Україна», підписаного у 2011 році.
Наступний крок зроблено у жовтні 2015 року: МОЗ України видало Наказ №681 «Про затвердження нормативних документів щодо застосування телемедицини у сфері охорони здоров’я», в якому було прописано Порядок організації медичної допомоги на первинному, вторинному (спеціалізованому), третинному (високоспеціалізованому) рівнях із застосуванням телемедицини, Положення про кабінет телемедицини закладу охорони здоров’я та форми первинної облікової документації.
І лише у 2017-му з’явилися перші результати запровадження телемедицини на державному рівні: сільські лікарі та фельдшери Одещини отримали змогу дистанційно передавати до обласних лікувальних закладів кардіограми пацієнтів та отримувати консультації фахівців. Це стало можливим завдяки забезпеченню медиків первинки спеціальними мобільно-діагностичними сумками-укладками, куди входять камера-USB, електрокардіограф, глюкометр, ендоскоп, спірометр, тонометр тощо, підключені до планшета. Однак тоді до пілотного проекту потрапили лише два заклади: КНП «Окнянська цетральна районна лікарня» й амбулаторії КНП «Окнянський районний центр первинної медико-санітарної допомоги», але телемедичні консультації проводилися виключно хворим із серцево-судинними недугами.
Мрії стають планами
Нинішні підходи до запровадження телемедицини — значно мастабніші. На початку цього року у п’яти областях України розпочалося впровадження телемедичних технологій у тестовому режимі. У січні було презентовано дорожню карту проекту, підготовка до якого тривала майже рік. Проект реалізується у рамках виконання Закону України від 14.11.2017 р. №2206-VIII «Про підвищення доступності та якості медичного обслуговування у сільській місцевості».
Сільські пацієнти та сімейні лікарі «під приціл» тестового запровадження телемедицини потрапили недарма, адже саме вони найбільш обмежені у можливості отримати консультацію «вузького» фахівця. Як наслідок — невчасне діагностування і лікування призводять до значних втрат не лише щодо здоров’я окремого громадянина, а й в економіці країни загалом.
Кількість нозологій, за якими спеціалісти надають телемедичні послуги, збільшено до чотирьох. Крім серцево-судинних захворювань, додалася консультування з приводу бронхіальної астми, цукрового діабету та дерматологічних захворювань. Важливо те, що саме ці нозології входять до програми «Доступні ліки», тобто пацієнти зможуть швидко отримати не лише діагноз, а й лікування за державний кошт.
Створено спеціальну національну експертну групу, яка допомагає формувати команди регіональних лікарів-консультантів, що надаватимуть послуги з використанням телемедичних технологій. Регіональні консультанти, які долучаться до впровадження телемедицини в пілотних областях, згідно з планом реалізації проекту отримуватимуть доплати. Організацією та впровадженням проекту на місцях займатимуться департаменти та управління охорони здоров’я Харківської, Дніпропетровської, Кіровоградської, Полтавської та Рівненської ОДА — саме ці регіони беруть участь у тестуванні телемедичних технологій.
Основою для розробки плану впровадження телемедицини стали матеріали, отримані українцями на підставі Меморандуму щодо впровадження телемедицини, підписаного ще у лютому 2018 року з Урядом Канади та Світовим банком. Зарубіжні партнери, зокрема, допомагають проаналізувати зарубіжний досвід обміну даними медичних досліджень через телекомунікаційні засоби, організувати мережі використання телемедицини, розробити вимоги до обладнання та програмного забезпечення, створити електронну базу медичних даних та обміну медичною інформацією, навчити сімейних лікарів роботі з медичним обладнанням тощо.
Усі результати тестування, як медичні, так і організаційні та технічні, будуть враховані під час розробки протоколів надання телемедичних консультацій, над яким одразу ж після завершення періоду випробувань почнуть працювати фахівці департаментів та управлінь охорони здоров’я ОДА. Складені на місцях протоколи надійдуть до МОЗ й після опрацювання стануть основою для розроблення рекомендацій для всієї України.
Тобто мета зрозуміла, плани складено, як же вони реалізуються?
У першій шерензі
Першими в Україні тестовий телемедичний сеанс провели на Рівненщині. Медики, які працюють у новозбудованій лікарській амбулаторії загальної пракики-сімейної медицини с. Забороль Рівненського району 22 лютого спілкувалися з фахівцями Рівненської обласної клінічної лікарні. Консультація пройшла успішно і наразі розпочато підготовку до системної роботи, яку зможуть розпочати за 1-1,5 місяця.
«Для цього у нас є все необхідне, — запевняє заступник начальника управління охорони здоров’я Рівненської ОДА Олег Вівсянник. — Наразі створюємо локальні мережі за допомогою Рівненського інформаційного комп’ютерного центру, перевіряємо роботу інтернет-мережі в кожній амбулаторії та шукаємо провайдерів, які пропонують найкращі умови та найякісніші послуги. Також ми вже визначили і затвердили 37 лікарів-експертів із медичних закладів вторинного і третинного рівнів (центральні районні лікарні, обласна клінічна лікарня та обласний шкірно-венерологічний диспансер), які надаватимуть телемедичні консультації у галузі кардіології, ендокринології, пульмонології та дерматології».
Одним із найважливіших кроків має стати придбання телемедичного обладнання для всіх сімейних лікарів. На першому етапі ним будуть забезпечені новозбудовані сільські лікарські амбулаторії області, пізніше — реконструйовані, а згодом дійде черга й до інших. Загалом на Рівнещині планують запровадити телемедицину у всіх віддалених населених пунктах області.
Наразі на запровадження телемедицини область отримала з державного бюджету субвенцію у сумі 11,8 млн грн. Крім цього, розраховують також на 10% співфінансування з місцевих рад. На реалізацію всіх задумів коштів не вистачить: одна мобільно-діагностична сумка-укладка з функцією телемедицини коштує понад 100 тис. грн. Однак близько 100 амбулаторій оснастити вдасться — найближчим часом заплановано придбати 34 такі сумки.
«Ми хочемо, щоб у кожному автомобілі швидкої медичної допомоги був міні-планшет, до якого підключатиметься телемедичне обладнання. Не тільки сімейні лікарі, а й лікарі швидкої повинні за необхідності отримати консультацію і, зберігши дорогоцінний час, прийняти правильне рішення щодо надання допомоги пацієнту чи місця його госпіталізації, — ділиться планами Олег Вівсянник. — Крім того, плануємо створити телемедичні кабінети у госпітальних округах, де в стаціонарних умовах можна буде детально обстежити пацієнта, та запровадити телемедичні консультації з високоспеціалізованими медичними закладами країни, яких наші хворі також часто потребують. Це дозволить мінімізувати витрати, вдосконалити етапність надання медичної допомоги, поліпшити її якість і контроль за наданням медичних послуг».
Сподіваються на фінансову підтримку громад
Мінімізація витрат на консультації вузьких фахівців — основна мета впровадження телемедицини й на Полтавщині. За словами заступника головного лікаря КУ «Полтавський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Полтавської обласної ради Юрія Безрядіна, у їх закладі в цілодобовому режимі чергують лікарі вищої кваліфікаційної категорії із закладів третинного рівня та фахівці Української медичної стоматологічної академії за 23 фахами (всього 169 осіб). Протягом минулого року у такий спосіб здійснили близько 2 тис. виїзних консультацій, що, звичайно ж, обходиться дорого для держави. Тому на Полтавщині великі надії покладають на телемедичні технології, які мають замінити принаймні частину виїзних консультацій дистанційними, причому не зменшуючи, а навіть збільшуючи їх кількість.
Наразі в області вже отримали телемедичне обладнання від американської компанії-виробника для тестового використання й провели перші сеанси телемедичних консиліумів із районними закладами охорони здоров’я. Причому, тут значно розширили заявлений перелік фахівців: так, дистанційне консультування у тестовому режимі апробовано лікарями-інфекціоністами, гематологами, неврологами, УЗД-фахівцями, кардіологами та іншими спеціалістами.
«Після відповідного технічного оснащення центру ЕМД та МК ми хочемо охопити телемедичними консультаціями всі заклади охорони здоров’я області: лікарні планового та інтенсивного лікування, установи вторинного, третинного рівня тощо, — ділиться планами Юрій Безрядін. — А ще за наявності такої системи консультування зможемо звертатися по допомогу до фахівців провідних українських клінік третинного рівня».
Звісно, не обійшлося без проблем. Вони пов’язані насамперед із неналежною якістю зв’язку, відсутністю окремо виділеного, захищеного інтернет-каналу для передачі медичних даних, адже йдеться про передачу конфіденційної інформації. Заважає і відсутність у лікарень коштів для придбання необхідного обладнання, бо наразі повністю оснастити кімнату-студію телемедицини змогли лише у КУ «Полтавський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф». Проте в області активно залучають до тестування представнкиів ОТГ та районних і сільських рад, демонструючи «дива техніки» і сподіваючись, що органи місцевої влади фінансово підтримають закупівлю необхідного обладнання.
Мало отримати обладанння — треба навчитися з ним працювати
Обладнання для надання медичних послуг із застосуванням телемедицини на загальну суму 12,3 млн грн буде закуплено для 18 сільських амбулаторій, які нині споруджуються на Дніпропетровщині. В області вже створено робочу групу з питань впровадження телемедицини, також визначені лікувальні заклади третинного рівня надання медичної допомоги, які будуть залучені до проведення телемедичного консультування сільського населення.
У Центрі інноваційних технологій КЗ «Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ім. І. І. Мечникова» проведені тренінги для 28 лікарів, які працюватимуть у новозбудованих 18 амбулаторіях та першими випробують переваги телемедичного консультування. Розробляється та найближчим часом буде затверджена програма постійно діючих тренінгів із технічних та клінічних проблемних питань телемедичного консультування.
Першими сеанси телемедицини на Дніпропетровщині планується провести в нових амбулаторіях сіл Лобойківка та Іванівка Петриківського району. Однак в області функціонує 182 амбулаторії, які надають медичну допомогу населенню. Для їх забезпечення телемедичним обладнанням коштів наразі немає.
В амбулаторіях, збудованих саме за програмою «Сільська медицина», почнуть надавати перші телемедичні консультації й на Кіровоградщині.
Ірина ХОМЧУК, «ВЗ», Ольга ФАЛЬКО, Ніна КОНДРАТЮК, Дана РОМАНЮК, Олена ОСТРЯКОВА, спеціально для «ВЗ»
