Перші обстеження chek-up з’явилися в США. Їхньою метою було виявити хвороби на доклінічних стадіях або ж схильність до них. Методика швидко поширилася цивілізованим світом. З 2022 року планують запровадити її і в Україні. Дехто стверджує, що це повернення до диспансеризації, хтось трактує нову ідею як заміну скринінгам. Що ввійде до такої програми — мінімальний набір чи такий, що потребуватиме додаткових коштів, аби КНП не зазнали збитків?
У ПМГ передбачено не все
Костянтин НАДУТИЙ, керівник Департаменту менеджменту Української асоціації сімейної медицини, член Координаційної ради УМЕСЦе добре, якщо кожному українцю віком понад 55 років буде доступне безоплатне комплексне обстеження. Адже, наприклад, у віці понад 60 років пацієнти набувають у середньому щонайменше чотири хронічні захворювання. Натомість від детальних обстежень вони відмовляються, оскільки не можуть їх оплатити в повному обсязі. А в ПМГ не всі такі обстеження включено (навіть якщо розглядати різні пакети). Питання ще й в тому, що пацієнтам робити далі, отримавши на руки результати обстежень. Лікувати виявлені хвороби? Але коли вже на поглиблену діагностику коштів не вистачає, то де вони візьмуться на лікування серйозних патологій?
Скринінги: від діагностики до реабілітації
У світі практикують проведення доказових скринінгів. Це дослідження, які передбачають максимально універсальне охоплення й достовірно сприяють поліпшенню діагностики, зокрема виявленню захворювань на ранніх стадіях. Скажімо, теоретично всім можна було б зробити МРТ, щоб уже майже все знати про кожного. Але з точки зору медико-економічної ефективності це робити недоцільно: ефект від виявлення буде меншим, ніж затрати на проведення такого суцільного обстеження. Тому в якості скринінгу застосовують не надто високовартісні, але доказово ефективні дослідження.
Водночас європейські колеги стверджують, що проведення скринінгів — ефективний крок лише за умови, коли всім, у кого виявлять патологію (наприклад, рак на ранній стадії), будуть проведені повне лікування та реабілітація, тобто якщо все це буде доступне пацієнтам.
Українським пацієнтам доступне те, що гарантоване ПМГ, тобто не всі методи діагностики й лікування та медичні препарати. Тож треба подбати про те, щоб отримавши на руки висновок обстежень із чекапу, людина не бігла продавати майно або не ставила на собі хрест і йшла додому помирати. Тому питання і в тому, зробить ця програма людей щасливими чи породить феномен запрограмованого нещастя? Бо сьогодні українські пацієнти, почувши від лікаря висновок про тяжкий діагноз, часто кажуть, що краще вони ще трохи пожили б нічого не знаючи, бо грошей на лікування у них не вистачить.
На жаль, ми отримали ПМГ, але повсюдні оголошення і прохання допомогти в лікуванні тяжко хворих людей, у тому числі й дітей, не зникли.
Дізнайтеся більше: Кількість процедур променевої діагностики має бути регульованою, щоб не нашкодити пацієнту
Що входитиме до українського чекапу?
Це ще одне дуже важливе питання. Якби автори згаданої ідеї підходили до її реалізації по-державницьки, а не популістськи, вони неодмінно порадилися б з експертами, щоб вибрати обстеження з точки зору медико-економічної ефективності. Тобто програмувати не повне, а певне обстеження. Для цього потрібно взяти за орієнтир доказові скринінги, які використовують у світі й дають позитивний результат.
Також є чекапи приватних клінік, які продають послуги, і їм це вигідно, але вони обирають ті обстеження, які дійсно свідчать про стан здоров’я людини чи найефективніше виявляють якісь відхилення від норми.
Треба диференціювати ці послуги передусім за віком — те, що підлягає обстеженню у 50 років і в 70, дуже відрізняється.
На жаль, чиновники не зверталися до експертного середовища за порадою щодо наповнення чекапу. Зокрема, тема профілактики є професійною для Української асоціації сімейної медицини, але ніхто не запитував її думки. Тож до практичної реалізації ідеї виникає більше запитань, ніж відповідей. Хоча сама ідея профілактики захворювань — правильна. Але чи будуть її проводити доказово й ефективно? Гроші ж державні, і їх обмаль, тож і витрачати їх слід раціонально.
Пакети раннього виявлення раку в ПМГ передбачають обстеження в разі підозри на хворобу — і це правильний підхід. Водночас скринінги проводять за наявності певних критеріїв — зазвичай це вік, стать, оскільки з віком ризик певних захворювань значно зростає.
Дізнайтеся більше: Деякі види діагностики раку недоступні навіть за кошти пацієнтів
Тіні великої диспансеризації?
Дехто трактує чекап як повернення до колишньої диспансеризації. Але остання по суті перетворилася на «прописку» до сімейного лікаря, яка за всіма канонами діяльності первинки мала б супроводжуватися обов’язковим всебічним оглядом пацієнта і обстеженнями, які йому потрібні. Адже чи може і чи має право сімейний лікар взяти на себе відповідальність за здоров’я людини, з якою він укладає декларацію, якщо він нічого не знає про стан її здоров’я? Мало того, періодично він має перевіряти, що змінилося в стані здоров’я пацієнта, і це передбачено ПМГ. Тобто по суті йдеться про періодичну диспансеризацію. Хоча цей захід у колишньому вигляді доходив до абсурду.
Диспансеризація передбачала консультації дедалі ширшого кола «вузьких» спеціалістів, хоча насправді пацієнту потрібен огляд лікаря загальної практики (не терапевта чи педіатра, бо їх повноваження обмежені). Компетенція сімейного лікаря значно ширша, адже його вчать і азам офтальмології, і оцінці неврологічного статусу тощо. Хоча лікувати більшість захворювань, які він виявляє, — не його компетенція.
Диспансеризацію сьогодні начебто включено в ПМГ на первинці, але чи проводять її сімейні лікарі, якщо більшість пацієнтів «прописалися» до них формально і більше не бажають потрапляти на очі. Особливо це стосується молоді, яка звертає увагу лише на ГРВІ, тоді як можуть розвинутися і рак шкіри, й інші загрозливі патології.
Хто оплачуватиме «повне обстеження» українців?
Якщо на профілактику гроші витратять ефективно — це буде успішна історія, якщо ж їх просто витратять, то дискредитують хорошу ідею.
Чи все ввійде в капітаційний тариф первинки? Наведу лише один приклад. Свого часу в Молдові була висока поширеність раку шийки матки. Тож держава вирішила доплачувати лікарям первинки за кожний мазок по Папаніколау (в еквіваленті 2 долари за кожну жінку). При цьому не було важливо, провів дослідження сам лікар, чи за його спрямуванням мазок взяли в іншому закладі. Завдяки цьому вдалося швидко й ефективно вплинути на захворюваність і виживаність жінок, оскільки патологію почали виявляти на дуже ранній стадії. Проблему вирішили, бо добре продумали підхід. Так само і в Україні потрібно вибрати ключові моменти захворюваності населення й провести цільові скринінги на найпроблемніших напрямках. Якщо на профілактику гроші витратять ефективно — це буде успішна історія, якщо ж їх просто витратять, то дискредитують хорошу ідею.
У Тернополі стартує пілотний проєкт
Петро ЛЕВИЦЬКИЙ, директор Тернопільського міського лікувально-діагностичного центру
ВЗ На базі вашого центру з вересня впроваджують пілотний проєкт безкоштовної check-up-діагностики для жителів громади віком 55-70 років. Як виникла ця ідея?
— ВООЗ рекомендує check-up-діагностику людям із генетичною схильністю до захворювань, а також всім, у кого є певні недуги або ж скарги щодо функціонування органів чи систем.
Зокрема, це хворі на цукровий діабет, люди, у родині яких були онкохворі, особи, котрі працюють або мешкають в екологічно несприятливій місцевості, та й взагалі всі, хто піклується про своє здоров’я.
Ми першими в Україні зініціювали безкоштовну check-up-діагностику в нашому центрі. З позиції керівника лікувально-діагностичного центру мені дуже імпонує ідея впровадження в Україні регулярних повних медичних обстежень check-up з 2022 року. Адже наразі середня тривалість життя українця становить 72 роки, і за цим показником ми займаємо 115-те місце у світі. Причина таких низьких позицій у несвоєчасному виявленні недуг, коли вони погано піддаються лікуванню і призводять до інвалідизації, або й смерті пацієнта.
ВЗ Чи матимете змогу охопити таку кількість людей, адже охочих буде чимало?
– Думаю, що так, адже вже понад рік здійснюємо в нашому Центрі комплексну діагностику (медичні огляди, рання діагностика). Ми ретельно готувалися до її впровадження, маємо необхідне обладнання. Довелося не лише вивчити світовий досвід, а й створити окремий спеціалізований підрозділ — відділення превентивної медицини, діяльність якого спрямована саме на профілактику захворювань. Після завершення діагностичного процесу кожен пацієнт отримує так званий паспорт чекап діагностики. Це чітке й зрозуміле попередження для пацієнта, на що звернути увагу, щоб запобігти захворюванню. Очікуємо співфінансування цього проєкту міською радою. У нас доволі добре спрацювала програма «Здоров’я тернополян», яка щорічно оновлююється.
ВЗ Чи принесе цей проєкт окрім іміджу ще й додаткові кошти?
— Він цілком відповідає спрямуванню нашого закладу — надання кваліфікованої амбулаторно-поліклінічної допомоги. Наразі ще зарано говорити про додаткові кошти від чекапу для закладу. Адже ми проводимо пілотний проєкт, аби довести, що заклади вторинки спроможні проводити чекап діагностику, а пацієнти надзвичайно зацікавленні у цьому виді медичних послуг. Але наразі постає чи не найголовніше питання – хто зможе їх профінансувати. Можливо, це буде держава в особі НСЗУ (окремий пакет послуг), чи представництво органів місцевого самоврядування. Є ще й третій варіант – дбайливі роботодавці можуть заплатити за своїх працівників.
З квітня нинішнього року ми законтрактували з НСЗУ фактично один основний пакет, за яким і надходять основні кошти, — надання вторинної амбулаторної допомоги, хоча маємо пакети з вакцинації та стоматологічних послуг. Але це не ті високооплачувані пакети, які приносять медичній установі достатні кошти. Тож, зрозуміло, що тих коштів, які надходить від НСЗУ, для розвитку закладу не достатньо. І це не лише наша проблема, а й усіх закладів подібного профілю в Україні.
Я спілкуюся з керівниками лікувально-діагностичних центрів Західної України, і вони також скаржаться, що коштів, які виділяє НСЗУ, вистачає лише на оплату роботи персоналу. Отож ми постійно перебуваємо в пошуку додаткових послуг, оптимального використання власних ресурсів, завдяки яким можна і утримувати заклад, і розвивати його. Для прикладу хочу згадати лікування у денному стаціонарі, який у нас, до речі, непогано функціонує. Щоправда, на мій погляд, цей вид меддопомоги НСЗУ мала б контрактувати окремим пакетом, а не в переліку амбулаторних послуг, як нині. Бо, за моїми спостереженнями, чимало людей потребують саме денного стаціонару або ж амбулаторної допомоги, а не цілодобового перебування в стаціонарі, й ці форми надання меддопомоги значно бюджетніші та економніші для держави. То чому не профінансувати їх як належить?
ВЗ Які обстеження можна буде пройти у вашому закладі в рамках check-up?
— Програми чекапу можуть дещо відрізнятися. Для кожної вікової та статевої групи розроблений спеціальний алгоритм обстеження. Однак обов’язковими складовими програми є:
- спеціалізована консультація фахівців різних профілів (кардіолог, невропатолог, офтальмолог, ЛОР, хірург, дерматолог, акушер-гінеколог);
- проведення лабораторних досліджень;
- інструментальне та апаратне обстеження роботи життєво важливих органів і систем — серце, нирки, печінка, щитоподібна залоза, підшлункова залоза тощо.
Отримані дані вносять в електронну медичну карту пацієнта.
Ця інформація дасть змогу нашим фахівцям оцінити ризики розвитку хвороби в пацієнта, скласти персональну програму профілактики захворювання, обрати оптимальну схему лікування задля уникнення ускладнень, організувати медичний супровід та професійне спостереження для пацієнтів із хронічними захворюваннями, а також розробити ефективну програму реабілітації.
Наразі в Тернополі й Україні обстеження check-up практикують переважно приватні медзаклади, і, зрозуміло, воно дороговартісне, тож не кожний має змогу його оплатити. Тому сподіваємося, що наш проєкт стане хорошою ідеєю для наслідування сільськими, селищними і міськими громадами усієї країни.
ВЗ Проєкт передбачений для осіб віком 55-70 років. Що робити решті пацієнтів?
— Слідкувати за своїм здоров’ям можна і поза межами згаданого проєкту. Для цього пацієнти можуть звернутися до свого сімейного лікаря. Також хочу нагадати, що згідно з вимогами законодавства роботодавці зобов’язані спрямовувати своїх працівників на періодичні профілактичні медичні огляди. Біда лише в тому, що проводять їх здебільшого формально, так би мовити «для галочки». А шкода, бо саме завдяки якісному проведенню такого медогляду і можна виявити захворювання на ранній стадії.
Наш заклад уже давно відмовився від практики формальних медоглядів. Для цього ми й створили відділення превентивної медицини. Це сучасний мультидисциплінарний підрозділ, що спеціалізується на проведенні всіх видів профілактичних медичних оглядів, профілактиці та ранній діагностиці захворювань. Тому всі, хто за віком не потрапляють у наш проєкт чекап діагностики, можуть пройти профілактичний медичний огляд у згаданому відділенні.
Світлана ТЕРНОВА, «ВЗ», Лариса ЛУКАЩУК, спеціально для «ВЗ
