Марія Поліщук: Розгортання мережі ковід-лікарень має відбуватися за дещо іншим принципом

573

На SARS-CoV-2 Чернівецька область «запалала» першою в Україні, мимоволі ставши своєрідним випробувальним майданчиком, оскільки за браком вітчизняного досвіду лікування хворих на COVID-19 буковинські медики мусили до всього доходити самотужки, причому буквально «з коліс».Оскільки згідно з даними статистики період плато вже, мабуть, закінчився, на порядку денному — знову питання готовності медицини Буковини до нової хвилі. Про це розмовляємо із заступницею директора Департаменту охорони здоров’я Чернівецької облдержадміністрації, кандидатом медичних наук Марією ПОЛІЩУК.

Як забезпечити «готовність номер один»

НадутийМарія ПОЛІЩУК, заступник директора Департаменту охорони здоров’я Чернівецької облдержадміністрації, кандидатом медичних наук

ВЗ Якою була найбільша потужність ліжкового фонду області, орієнтованого на пацієнтів з COVID-19, і скільки із цих ліжок і закладів працюють дотепер?

— Максимальну кількість закладів і ліжок (21 та 2,5 тис. відповідно) для лікування хворих на COVID-19 було залучено з початку квітня до середини травня поточного року. Зі спадом захворюваності почали їх поступово згортати, що є економічно обґрунтованим. Наразі хворих на коронавірус приймають інфекційні відділення семи лікарень, де загалом розгорнуто 451 ліжко.

Нам пропонували залишити меншу кількість закладів, орієнтованих на прийом хворих із COVID-19, однак це було неприйнятно логістично. Попри те що наша область найменша в Україні, її територія дуже витягнута, і відстань між крайніми точками становить понад 200 км. Це могло спричинити проблеми із доправленням хворих. Обласній державній адміністрації вдалося відстояти свою позицію, відтак ковід-лікарні на сьогодні розміщені в усіх географічно віддалених точках області.

ВЗ Чи готові в разі потреби розгорнути інші госпітальні бази?

— Так, проте, як і під час попередніх хвиль, плануємо робити це за дещо іншим принципом, ніж пропонує галузеве міністерство.

На власному досвіді переконалися, що навіть заповнення лікарні на 50-60% спричиняє суттєве перевантаження персоналу, внаслідок чого виникає ймовірність недооцінки стану тяжкості пацієнта.

Це провокує значні ризики, у тому числі небезпеку збільшення втрат.

Тому вважаємо, що заповненість ліжок для залучення закладів другої черги має бути меншою ніж 80%. Тим паче, що такі пацієнти дуже тяжкі, госпіталізація тривала, а надходження постійно продовжуються. Якщо ж заповнюємо лікарні на 50-60% й одразу відкриваємо наступні, то ніби сповільнюємо процес заповнення попередніх. З півторарічного досвіду знаємо, що поступово всі вони все одно заповнюються не лише на 80, а часом і на 100%, проте завдяки залученню дедалі більшої кількості лікарень це не так критично, якщо процес відбувається за короткий проміжок часу.

У такий спосіб діяли в попередню хвилю, аналогічно будемо чинити в разі нової. План дій на випадок збільшення кількості пацієнтів обговорили з керівниками районних, міських і обласних лікарень, які можуть бути залучені до допомоги хворим на COVID. Вони знають черговість долучення до роботи. Потенційно зможемо розгорнути 18 закладів охорони здоров’я, оскільки за новими вимогами НСЗУ у перелік потрапили не всі з тих, що працювали раніше.

Чи можна розгорнути мережу за добу?

ВЗ А як швидко, адже експерти прогнозують, що штам «Дельта» може накрити цілий регіон за одну добу?

— Без сумніву, може бути всяке. Однак практично всі наші лікарні вже працювали із хворими на COVID-19, знають, як це робити, тому в межах доби цілком імовірно розгорнути їх максимальну кількість. Це не буде великою організаційною проблемою. Стартуватимемо в межах функціонуючих сьогодні інфекційних відділень, а далі підтягнуться інші, що дасть виграш у часі. Головне, що маємо навчений персонал, який у разі потреби можна буде спрямувати деінде.

ВЗ А його дефіциту не буде? Відсутність 300% надбавок не призвела до відтоку кадрів?

— Загрозливо дефіцит не збільшився — залишився приблизно на рівні попередніх років. Є постійний приплив молоді — випускників медичного університету та чотирьох медколеджів. Вони менш кваліфіковані, потребують навчання, проте кадрів не бракує. З досвіду знаємо, що ковід-пакети й відповідні виплати стимулюють приплив охочих працювати. Не знаю, якими фінансово наповненими будуть нові пакети з лікування ковідних хворих, та однозначно вони будуть більшими, ніж за іншими видами медичної допомоги.

Забезпечення киснем — пріоритет

ВЗ Ресурсно лікарні також готові? Мають і кисень, і запас ліків?

— Порівняно з 2019 роком — це небо і земля. Так, з 2,5 тис. ліжок, мобілізованих на піку, киснем були забезпечені 70%, однак до такої цифри ліжковий ковід-фонд збільшили через непрогнозовано великий наплив хворих. Максимум, на який орієнтувалися, залучаючи всі резерви, — 2 тис. ліжок, з них точки доступу до кисню мали 80%, як тоді вимагало МОЗ.  

Позаяк під час попередньої хвилі траплялися ситуації, коли впродовж кількох днів усі наші постачальники не справлялися із забезпеченням достатньої кількості кисню в область, то ще тоді для багатьох лікарень закупили і встановили кисневі станції. Їх мають майже всі госпітальні бази, які працюють тепер, та значна кількість тих, що є в резерві. Вони також забезпечені кріоциліндрами, кисневими балонами, концентраторами кисню. Питання може бути лише в тому, що знадобиться доба для їх цілковитого запуску.

Резерву медикаментів по закладах у середньому вистачить на 1,5-2 місяці, бо завершили попередню хвилю з певними запасами. З початком нової основним питанням буде своєчасне надходження коштів від НСЗУ на їх поповнення.

Чи підтримає первинка?

ВЗ Із чим іще може бути проблема?

— Вона може виникнути лише в разі швидкого масового надходження пацієнтів, чого не витримає жодна система, бо забракне не тільки місць і медпрацівників, а й машин екстренки тощо. Організаційно ж ми готові.

Крім госпітальних баз певну кількість хворих середньої тяжкості зможе лікувати первинка, яку також забезпечили концентраторами.

Зіткнулися, щоправда, з проблемою їх ремонту, яка, мабуть, є спільною для всієї України. Апарати не були розраховані на безперервну цілодобову роботу і через надто інтенсивну експлуатацію швидко виходять з ладу, а фірм з їх ремонту практично немає.

Проблемним питанням є й необхідність якісних вентиляційних систем у закладах охорони здоров’я із киснезабезпеченням. У старих приміщеннях (а частина наших лікарень збудована ще позаминулого століття) вентиляція взагалі не була передбачена, у новіших вона почасти пристосована. Тому на часі розробка проєктно-кошторисної документації та проведення робіт. Це, звісно, потребує часу і суттєвого фінансового ресурсу, бо, якщо заміну старих електромереж, які не витримували надмірного навантаження, змогли здійснити під час поточних ремонтів, обладнання чи оновлення вентиляційних систем передбачає проведення реконструкцій. Спільно з облдержадміністрацією будемо працювати над цим питанням.

Дізнавайтеся більше: Як співпрацюватимуть «швидка», стаціонари й первинка в умовах пандемії – нові пропозиції

Максимум зусиль — на стримування

ВЗ А що робиться в області для запобігання новій «хвилі»?

Передусім розгорнуто активну вакцинальну кампанію. До прикладу, щепленим повністю або частково наразі є кожен другий медпрацівник Буковини. З кожним днем збільшується кількість вакцинованого населення в цілому. Особливо активізувався процес із отриманням вакцин Pfizer-BioNTech і Moderna та розгортанням пунктів вакцинації в місцях масового відвідування: ТРЦ, на найбільших базарах, вокзалах тощо.

Крім цього, за сприяння ВООЗ у Чернівецькій області розпочалася реалізація пілотного проєкту з відстеження контактних осіб, який згодом планують реплікувати на інші регіони України. У червні Чернівецькому обласному центру контролю та профілактики хвороб МОЗ України ВООЗ передала необхідне обладнання (близько сотні мобільних телефонів, комп’ютери) й адаптоване програмне забезпечення, завдяки чому він зможе якісніше розслідувати випадки інфікування COVID-19, відстежувати контакти й аналізувати дані. Власне, як знаємо з попереднього досвіду, готовність до наступної хвилі значною мірою визначається спроможністю встановлювати контакти інфікованих осіб, переривати ланцюги інфікування та забезпечувати локалізацію епідемічних процесів.

До речі, нинішній проєкт — це не перший приклад співпраці ВООЗ із медиками Буковини. Завдяки попередній технічній допомозі та сприянню у навчанні персоналу лабораторії Центру контролю й профілактики хвороб область змогла здолати виклик щодо проведення оптимальної кількості тестувань на COVID-19 і до сьогодні за цим показником у розрахунку на мільйон населення посідає друге місце в Україні після Києва.

Затримки з виплатами та їх зменшення не додають оптимізму

Олександр ВОЙЦЕХОВСЬКИЙ, генеральний директор КНП «Сторожинецька багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування»

— Наша лікарня була і залишилася однією з госпітальних баз першої черги з лікування хворих на COVID-19. Інтенсивно працювали з березня 2020-го і до весни нинішнього року проблем із виплатами не мали: все належне отримували вчасно і в повному обсязі. Пізніше почалися певні зволікання, пов’язані з тривалими перевірками питань, що виникають у процесі подання звітів, інформації. З цієї причини, наприклад, частину пролікованих хворих протягом одного місяця нам зарахували на наступний, що знизило коефіцієнт виплат і відповідно — загальну суму.

Є певні питання щодо частої зміни умов, які прописують медичним закладам, адже все це спричиняє збільшення не лише організаційних зусиль, а й матеріальних витрат.

Так, щоб бути базою для ковід-хворих, мусимо мати мінімум 120 ліжок, майже цілком забезпечених киснем і на чверть — інтенсивною терапією. Відтак резервуємо під ці 120 ліжок цілий корпус, при тому, що сьогодні в нас лікується лише 12 пацієнтів із COVID-19. Звісно, не сидимо склавши рук: проводимо у вільних наразі приміщеннях ремонтні роботи, модернізуємо систему опалення тощо. Хоча, враховуючи, що маємо більше двох мільйонів гривень боргів, за інших умов могли б дещо інакше використовувати вільний наразі ліжковий фонд.

Затримки з виплатами та їх зменшення не додають людям оптимізму. Робота з ковід-хворими дуже важка, у період великого напливу дехто з медиків був змушений працювати в памперсах, бо бракувало часу навіть на задоволення елементарних потреб. Якщо держава не забезпечить гідної оплати праці медикам, звільнення тільки частішатимуть.

Перепочинок використовуємо з користю

Віктор ПРОЦ,генеральний директор КНП «Чернівецька міська лікарня №3»

— Наразі ми не в переліку основних закладів з лікування хворих на COVID-19, хоча під час попередніх хвиль у нашій лікарні було перепрофільовано два відділення по 40 ліжок кожне. Поки ми знову в резерві, даємо можливість персоналу цих відділень відпочити й відновитися, бо торік через великий наплив хворих (причому влітку також) вони не мали змоги піти у відпустку.

Крім цього, готуємося матеріально. Маємо тримісячний запас ліків і засобів індивідуального захисту. Протягом тижня інженерна бригада фірми-виробника підготує до нового сезону кисневу станцію, яку вже активно експлуатували, та одночасно змонтує ще одну новопридбану. Технічно обслужили і підготували всі наявні в лікарні кисневі концентратори, які можемо почати використовувати будь-коли.

Зважаючи, що під час запуску першої кисневої станції у закладі горіли старі електрокабелі, не витримуючи збільшеного навантаження, виконуємо їх заміну. Причому робимо це так, щоб на кожну палату був окремий ввід і автоматичний вимикач, що оптимально і з точки зору пожежної безпеки. З прицілом для ковід-відділень придбали портативний рентгенапарат, зараз завершується процедура отримання ліцензії.

Усі закупівлі та роботи виконуємо за власні кошти, що надійшли від НСЗУ за різними пакетами.

Аліна ГАРГАЛЯ, «ВЗ»

Якщо ви знайшли помилку, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Залишити коментар

Введіть текст коментаря
Вкажіть ім'я