Коензими, амінокислоти, антиоксиданти: саме час переходити на посилений режим споживання!

371

Що насправді безпечно і корисно, а головне — не буде зайвим у сенсі підтримки робити серця і судин? Що з цього рекомендує доказова медицина? Про це сьогодні говоримо з доктором медичних наук, професором, завідувачем кафедри клінічної фармакології та клінічної фармації НМУ імені О.О. Богомольця Миколою ХАЙТОВИЧЕМ.

ВЗ Чи є докази користі додаткового призначення вітаміноподібних речовин, таких як коензим Q10, L-карнітин, лецитин?

Began

Микола ХАЙТОВИЧ, доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри клінічної фармакології та клінічної фармації НМУ імені О.О. Богомольця

— Сьогодні доведено роль дієти у забезпеченні когнітивного розвитку дітей. У країнах, що розвиваються, через недостатнє харчування, його низьку якість, одноманітність і навіть малу кількість, велике значення має додаткове застосування заліза, йоду та вітаміну А. Навіть в індустріально розвинених країнах мультивітамінна та мінеральна підтримка забезпечує кращу соціальну поведінку та стан когнітивних функцій.

Особливу зацікавленість останнім часом викликають дослідження ролі вітаміну D у підтримці як вродженого, так і адаптивного імунітету. Вживання вітаміну D знижує частоту та тяжкість перебігу гострих інфекцій нижніх дихальних шляхів, а також смертність від них. Доведено, що активовані Т- і В-лімфоцити людини, а також клітини ендотелію, що вистилають верхні та нижні дихальні шляхи, можуть метаболізувати неактивний метаболіт 25 (OH) D в активний 1α, 25 (OH) 2D. Ця сполука діє на імунні клітини автокринним, паракринним або внутрішньокринним способом (тобто, всіма внутрішньоклітинними шляхами). Імуномодулювальну дію вітаміну D пов’язують як з ранньою, так і пізньою фазами інфекції.

Тому вважається, що застосування вітаміну D може зменшити ризик захворюваності на COVID-19 завдяки збільшенню рівня ангіотензинперетворювального фермента 2 типу (АПФ-2).

Це може запобігти розвитку окcидативного стресу й ураженню органів завдяки зниженню рівня запальних цитокінів у багатьох тканинах.

Вітамін D здатен посилювати антимікробну активність шляхом підвищення рівня пептидів дефенсинів і кателіцидинів, що також асоціюється зі збільшенням його ефективності при COVID-19.

ВЗ Що можна сказати про використання вітаміну D і цинку у якості профілактики ГРВІ, у тому числі коронавірусної інфекції?

— Так, з 2019 року до звичних сезонного грипу, парагрипу, респіраторно-синцитіальних, аденовірусної та риновірусної інфекції додався ще й SARS-CoV-2. Тож питання можливої профілактики, особливо задля уникнення коінфікуванню, набувають особливої актуальності

Ефективність профілактичної дії вітаміну D щодо захворюваності на грип підтверджено результатами рандомізованого подвійного сліпого плацебо-контрольованого дослідження.

Американська академія педіатрії наразі рекомендує щоденне вживання 400 МО вітаміну D незабаром після народження, а також у дитинстві і в підлітковому віці.

За результатами метааналізу чотирьох клінічних досліджень встановлено, що періодичне вживання дитиною цинку протягом більше ніж трьох місяців знижує частоту та тривалість інфекцій нижніх дихальних шляхів (відносний ризик 0,60; 95% ДІ 0,70, 0,92).

Результати метааналізу 10 рандомізованих клінічних досліджень (загалом обстежено 49 450 дітей) дали змогу встановити, що цинк зменшує частоту гострих інфекцій нижніх дихальних шляхів.

Серед механізмів, за допомогою яких цинк змінює чутливість до цієї інфекції, — регуляція протизапальної цитокінової секреції, проліферація лімфоцитів і захист цілості клітин епітелію дихальних шляхів в умовах гострого запального ураження легень.

ВЗ Нарівні з інфекційними хворобами, осінь — сезон загострення хронічних захворювань. Лідерами серед них залишаються серцево-судинні хвороби. Чим підтримати серце і судини?

— Окрім вітамінних комплексів, які традиційно рекомендують дітям, людям похилого віку, особам, які страждають на хронічні захворювання, у тому числі серцево-судинні, та й решті населення необхідно дбати про підтримку енергетичного балансу в клітинах міокарда, нирках, печінці, підшлунковій залозі, скелетних м’язах тощо. Сьогодні відомо, що цю роль блискуче виконують:

  • амінокислоти
  • антиоксиданти
  • вітаміноподібні коферменти.

Коензим Q (КоQ), наприклад, або убіхінон, є незамінним компонентом клітин. Назву «убіхінон» не дарма перекладають як «всюдисущий хінон», адже цей елемент міститься в кожній клітині організму людини, де він синтезується з амінокислоти тирозин за участю вітамінів В2, В3, В6, В12, С, фолієвої та пантотенової кислот, а також низки мікроелементів.

Усередині клітин убіхінон локалізується в основному в мітохондріях, здійснюючи перенесення електронів від мембранних дегідрогеназ на цитохроми, тобто забезпечуючи діяльність дихального ланцюга. Також убіхінон належить до найважливіших антиоксидантів, що постійно і самостійно відновлюють свою антиоксидантну активність. Антиоксидантна та коферментна функції KoQ10 визначають його ключове значення в підвищенні скоротливої здатності міокарда і непосмугованих м’язів та поліпшенні кровотоку в міокарді.

Убіхінон справляє антиаритмічні та гіпотензивні ефекти, підвищує толерантність до фізичного навантаження, уповільнює процеси старіння.

Не варто зневажати й іншими джерелами для поповнення свого енергетичного депо, такими як лецитин, l-карнітин (левокарнітин), кверцитин та інші.

Лецитин уперше був виділений в 1850 році із яєчних жовтків. Нині встановлено його наявність у великих кількостях не лише в яєчних жовтках, а й, наприклад, у зернових культурах, соєвих бобах, пивних дріжджах, рибі тощо.

Регулярне вживання лецитину в дозі 1-5 г на добу з їжею справляє низку біологічних ефектів, зокрема знижує рівень холестерину в крові та стінках кровоносних судин, а також підвищує здатність жовчних кислот виводити цю сполуку з кровотоку. У разі постійного вживання після перенесеного інсульту лецитин сприяє повнішому відновленню психічних і рухових функцій.

Левокарнітин у природних умовах синтезується в печінці, нирках і мозковій тканині з амінокислот лізину та метіоніну за участю заліза й аскорбінової кислоти.

Левокарнітин є головним кофактором обміну жирних кислот у серці, печінці та скелетних м’язах, відіграє роль основного переносника довголанцюжкових жирних кислот у мітохондріях, де відбувається їх бета-окиснення до ацетил-КоА з подальшим утворенням АТФ.

Левокарнітин знижує вміст у крові холестерину, що важливо для профілактики та лікування серцево-судинних захворювань.

Сила кверцетину проти серцево-судинних хвороб

ВЗ А як щодо антиоксидантів, зокрема кверцетину?

— Серед безлічі природних антиоксидантів, що містяться в продуктах і за допомогою яких можна суттєво посилити захист організму від різних хвороб, особливо важливі такі жиророзчинні вітаміни, як А, D, Е, а також мікроелемент селен. Ці мікронутрієнти зміцнюють імунну систему та зв’язують вільні радикали.

Наприклад, вітамін Е (токоферол) як один із потужних природних антиоксидантів впливає на специфічну та неспецифічну резистентність організму і підтримання цілісності мембранних структур. Крім того, він чинить виражену антиоксидантну дію на клітинні ліпіди й оберігає їх від пероксидації.

Вітамін С знешкоджує активні форми кисню та відновлює активність інших клітинних антиоксидантів, включаючи тетрагідробіоптерин і α-токоферол, забезпечуючи репарацію ДНК й імуномодулювальну дію. Тож він критично необхідний при респіраторних інфекціях, оскільки захищає клітини від «цитокінового шторму».

Флавоноїд кверцетин (міститься у досить великій кількості в овочах і фруктах, а також у насінні, горіхах, деяких зернових культурах, чаї та червоному вині) є агліконом рутину. Він виявляє потужну антиоксидантну дію. Найбільшу біодоступність мають глікозидні кон’югати, які містяться в цибулі.

FDA схвалила використання кверцетину та деяких його кон’югатів для забезпечення збалансованого харчування та профілактики розвитку серцево-судинних захворювань.

Сама хімічна структура молекули кверцетину обумовлює його виражені антиоксидантні властивості. Завдяки великій кількості гідроксильних груп і кон’югованих π-орбіталей він здатен бути донором електронів або водню, пов’язуючи H2O2 і окиснюючи супероксид-аніон.

Крім того, цей флавоноїд є природним інгібітором гіалуронідази — фермента, що підвищує проникність судинної стінки, виявляє капіляропротекторну дію (зменшує проникність і ламкість капілярів), покращує мікроциркуляцію.

Кверцетин завдяки збільшенню біодоступності оксиду азоту, зменшенню окисного ушкодження ендотеліоцитів і модулювання активності судинних іонних каналів реалізує антигіпертензивний ефект.

Вважають, що оптимальна ефективна доза кверцетину щодо зниження артеріального тиску та запалення має становити 500 мг агліконової форми.

Зазначено зниження під впливом кверцетину активності матриксної металопротеїнази-2, зменшення ремоделювання судин. Також кверцетин зменшує адгезію, запальну активацію тромбоцитів й справляє антиагрегантні ефекти. Під час антикоагулянтної терапії варфарином або пероральними цукрознижувальними лікарськими засобами (метформіном) вживання кверцитину в якості обмеженої дієти статистично не впливає на нормалізоване міжнародне відношення та рівень глюкози крові, що сприяє безпечності такої дієти. Проте в експерименті сумісне застосування ацетилсаліцилової кислоти з флавоноїдом показало, що кверцетин активує сигнальний шлях фактора росту ендотелію судин та інгібує агрегацію тромбоцитів.

Протизапальна дія кверцетину пояснюється блокадою 5-ліпооксигеназного шляху метаболізму арахідонової кислоти.

За даними досліджень, проведених українськими науковцями, встановлено, що застосування кверцетину в комплексному лікуванні пацієнтів з артеріальною гіпертензією та цукровим діабетом 2-го типу сприяло достовірному покращенню систолічної та діастолічної функції лівого шлуночка, суттєвому регресу його гіпертрофії, зменшенню розміру лівого передсердя. При цьому знизилася частота серцевих скорочень, зменшилися кількість екстрасистол та екскреція альбуміну із сечею.

Кверцетин рекомендують застосовувати у складі комплексної терапії ішемічної хвороби серця (при нестабільній стенокардії), у гострій фазі інфаркту міокарда (вводиться внутрішньовенно краплинно для запобігання фібриляції та іншим порушенням ритму), атеросклерозу, гіпертонічної хвороби, тромбофлебіту, у разі порушення проникності судин і периферичного кровообігу.

Тетяна СТАСЕНКО, «ВЗ»

Якщо ви знайшли помилку, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Залишити коментар

Введіть текст коментаря
Вкажіть ім'я