Імуномодулятор «Бластомуніл®» у сучасній онкології: теорія, підтверджена практикою

Матеріал розміщено на правах реклами.

Як відомо, організм людини від природи «оснащений» протипухлинним захистом — імунною активністю. На жаль, зазвичай у боротьбі з раком його недостатньо. Втім, сучасна наука врешті-решт знайшла спосіб посилити первозданний імунний протипухлинний захист — і вітчизняні науковці не пасуть задніх на цьому полі!

Галузь невичерпних перспектив

Потенціал імуномодуляторів в онкології не тільки не вичерпано, а й навіть не вивчено, незважаючи на те що цією темою фахівці зацікавилися ще наприкінці минулого століття.

Деякою мірою вдалося оцінити потенціал імуномодуляторів на початку 2000-х, коли були опубліковані дослідження, у яких демонструвалося посилення протипухлинної імунної відповіді шляхом штучної індукції препаратів з відповідними властивостями.

За час свого існування «Бластомуніл®» встиг проявити себе в пульмонології, гінекології, при імунодефіцитних станах та в терапевтичній практиці загалом.

Із часом вчені ідентифікували ключові механізми, завдяки яким імуномодулюючим лікам вдавалося формувати неспецифічний і специфічний протипухлинний імунітет й досягати статистично значущої протипухлинної активності. Зокрема, індукція інтерлейкінів додатково збільшувала природний захист організму, завдяки чому посилювався системний імунітет. Подальші експерименти також показали, що в цьому процесі не останню роль відіграють макрофаги: ці клітини, виділені з перитонеальної порожнини імунізованих мишей, проявляли високу цитотоксичність in vitro ще досить тривалий час (від 5 до 7 днів).

Ці та інші результати чітко вказують на те, що комбінований підхід із використанням хірургічних методів, променевої та хіміотерапії, інноваційних засобів (таких, як моноклональні антитіла) у поєднанні з окремими імуномодуляторами потребує подальшої уваги з боку вчених та клінічних фахівців. Передусім це необхідно для розробки безпечних та ефективних протоколів для застосування в рутинній онкологічній практиці.

Наочний приклад

За останні кілька років науці вдалося достягти значного прориву в галузі індукції специфічного протипухлинного імунітету (зокрема, розробка моноклональних антитіл). Проте новоутворення, що спочатку реагували на цю терапію, згодом продемонст­рували розвиток резистентності до таких засобів у великій кількості випадків. Приміром, незважаючи на чітко доведену ефективність імунотерапевтичних засобів, у багатьох випадках у пухлин розвивається стійкість до імунотерапії — або на ранній (первинній), або на пізній (адаптивній) стадії. На цьому тлі значно зростає актуальність застосування препаратів, які стимулюють неспецифічний імунітет.

Одним із таких багатообіцяючих засобів, доступних сучасним фахівцям, є препарат «Бластомуніл®» — імуномодулятор нового покоління, що підвищує як клітинний, так і гуморальний імунітет.

За час свого існування «Бластомуніл®» встиг проявити себе в пульмонології (зок­рема при туберкульозі, ХОЗЛ, астмі), гінекології (лікування мастопатії та урогенітальних інфекцій), при імунодефіцитних станах і в терапевтичній практиці загалом.

Окрім наведених вище галузей «Бластомуніл®» із гідністю пройшов перевірку щодо застосування в онкологічній практиці, зокрема в комбінованій терапії місцевопоширеного раку молочної залози (РМЗ). Імуномодулятор застосовували за таких умов як засіб ад’ювантної терапії на тлі хірургічного втручання та хіміотерапії: препарат вводили у вигляді підшкірних ін’єкцій у дозі 0,6 мг (рекомендована терапевтична доза) на 12-й, 19-й і 26-й день після операції одночасно із цитостатичними засобами.

Комбінований підхід із використанням хірургічних методів, променевої та хіміотерапії у поєднанні з окремими імуномодуляторами потребує уваги з боку вчених та клінічних фахівців.

Було доведено, що застосування імуномодулятора сприяє підтриманню балансу показників гемопоезу в межах норми, подовженню терміну ремісії, а також зменшенню кількості ускладнень, притаманних стандартній хіміотерапії. При цьому було встановлено, що одночасно зі зниженням побічної токсичної дії протипухлинних засобів на організм підвищується їх ефективність, а також знач­но знижується вартість комбінованого лікування хворих на РМЗ.

Тут варто зробити акцент на показниках крові й заз­начити, що одним із найпоширеніших побічних явищ хіміотерапевтичних засобів є лейкопенія. Імуномодулятор «Бластомуніл®» допомагає подолати це ускладнення без додаткового зменшення дози цитостатиків, що було доведено в окремому дослідженні за участю 410 пацієнтів з онкологічними діагнозами. Препарат вводили хворим у рекомендованій терапевтичній дозі 1 раз на тиждень. У процесі лікування вдалося досягти стійкої нормалізації кількості лейкоцитів у периферичній крові в 90% учасників. Нормалізацію кількості лейкоцитів реєстрували:

• після першого введення в 11% хворих;
• після другого — у 50%;
• після третього — у 29%;
• після 4-5 введень — у реш­ти 10% учасників.

Під час лікування препаратом «Бластомуніл®» не зафіксовано значущих побічних ефектів. У 5% досліджуваних спостерігали тимчасову локальну реакцію на введення у вигляді гіперемії та/або підвищення температури тіла до субфебрильних цифр.

Ще одне дослідження, яке проводили з повним дотриманням принципів Європейської конвенції, показало, що «Бластомуніл®» не лише усуває лейкопенію, яка виникає на фоні прийому цитостатика і загалом підтримує функціональність імунної системи пацієнтів, а й підвищує активність макрофагів. Так, підрахунок перитонеальних макрофагів учасників довів, що під дією цього імуномодулятора їхня загальна кількість збільшується в 2,5 разу порівняно з контрольною групою. Препарат також сприяв активації тканинних макрофагів і дав змогу зберегти фагоцитарний індекс на тлі імуносупресії в межах 70-80% норми, тоді як у групі контролю цей показник не перевищував 20-25%.

Різними шляхами — до однієї мети: одужання

«Бластомуніл®» — імуномодулятор природного походження, активною діючою речовиною якого є бластолен, пептидоглікан клітинної стінки молочнокислих бактерій Lactobacillus delbrueсkii. Надзвичайно широкого терапевтичного ефекту цього препарату вдається досягти завдяки декільком механізмам дії:

• підвищенню активності цитокінів;
• збільшенню кількості нейтрофілів при зниженому вмісті Т- та В-лімфоцитів;
• посиленню фагоцитозу;
• зменшенню рівня циркулюючих імунних комплексів;
• нормалізації концентрації імуноглобулінів M і G у сироватці крові;
• індукції синтезу інтерферону, а також посиленій продукції інтерлейкінів типів 1 та 2, котрі відіграють важливу роль у регуляції імунної реакції;
• нормалізації функції тимуса;
• покращенню тканинної мікроциркуляції та стимуляції процесів регенерації.

Компанія «Ензифарм», яка є розробником препарату «Бластомуніл®», постійно перевіряє свій продукт щодо безпечності та ефективності. Так, наприкінці минулого року цей імуномодулятор було протестовано в клінічному дослідженні за участю хворих на ХОЗЛ та хронічний бронхіт із порушеннями фагоцитарної ланки імунної системи (зниженням відносної та абсолютної кількості моноцитів периферичної крові).

Завдяки курсу ін’єкцій препарату «Бластомуніл®» вдалося досягти імуномодулюючого впливу на фагоцити, що супроводжувалося підвищенням функціонального резерву нейтрофільних гранулоцитів, а також зменшити такі показники запального процесу, як рівень дрібних циркулюючих імунних комплексів та концент­рація С-реактивного протеїну у крові.

Під час спостереження протягом року було доведено: застосування препарату «Бластомуніл®» у період ремісії ХОЗЛ та хронічного бронхіту забезпечує зменшення тривалості та частоти загострень основного захворювання.