Чи готова первинна ланка до контакту з COVID-19?

8905

Під час реформування первинної ланки її було оголошено першими і головними воротами, через які пацієнти заходять в систему охорони здоров’я задля отримання медичної допомоги. Тож природно, що громадяни, які підписали декларації, звертаються до своїх сімейних лікарів з будь-якими підозрами на коронавірусну інфекцію.

Первинна ланка: готовність до роботи в умовах пандемії «номер один»?

Що відбувається сьогодні в амбулаторіях, які обов’язки покладено на їхній медичний персонал і як він сам захищений від небезпеки? Про це – наша розмова з президентом Української асоціації сімейної медицини, доктором медичних наук, професором Ларисою Матюхою.

ВЗ Чи не зобов’язали сімейних лікарів обслуговувати виклики вдома, оскільки на початку епідемії такі ідеї висловлювалися?

Лариса МАТЮХА, президент Української асоціації сімейної медицини, доктор медичних наук, професор
– Ні, в цьому немає необхідності. Кожен пацієнт може зателефонувати до свого сімейного лікаря, описати всі симптоми і той вирішить, у якому стані хворий, чи потребує він амбулаторного лікування на першому етапі, чи має негайно викликати швидку. Якщо стан пацієнта неускладнений, сімейний лікар має надати поради: як організувати самоізоляцію, яких заходів гігієни дотримуватися, які засоби вживати у разі потреби. Пацієнтам з легкими симптомами (невелика гарячка, кашель, нежить, біль у горлі без загрозливих ознак) госпіталізація може не знадобитися, за винятком станів, коли є побоювання з приводу швидкого клінічного погіршення. Подальше спостереження за хворими, які перебувають на амбулаторному лікуванні, також відбувається в телефонному режимі. Головне – не пропустити ознак ускладнень хвороби і вчасно спрямувати пацієнта до стаціонару, тому спілкуватися з ним потрібно регулярно. Рекомендоване лікування – як і для ГРВІ (згідно із загальними протоколами). Якщо температура підвищується, виникає біль у грудях чи інші тривожні симптоми (задишка, мокротиння, кровохаркання), такого пацієнта потрібно направити на стаціонарне лікування.

ВЗ Нині відбувається перепрофілізація закладів охорони здоров’я на випадок масового надходження хворих, обслуговування планових хворих відтерміновується. Чи змінюється режим роботи сімейних амбулаторій?

Ні, вони працюють як і раніше. Однак лікарі попереджають пацієнтів (особливо з коморбідними станами та осіб похилого віку) про те, що вони не повинні ризикувати й приходити на прийом з проблемами, які можна вирішити, поспілкувавшись з лікарем по телефону. Та більшість людей й самі це поступово зрозуміли, хоча нам довелося активно їх переконувати «сидіти вдома» . Тим більше що лікарняний нині можна відкрити й без присутності хворого, так само як і виписати йому електронний рецепт на «Доступні ліки». Також для оцінки стану здоров’я хронічних пацієнтів та хворих з підозрою на COVID-19 рекомендовано використовувати телемедицину, консультування он-лайн, аби мінімізувати візити до медичних закладів . Хоча, звичайно, для цього потрібно мати відповідні умови – і лікарю, і пацієнту. Але якщо такі існують, варто скористатися згаданою можливістю.

Як сімейним лікарям правильно визначити випадок COVID-19?

ВЗ Сімейні лікарі отримали вказівки про те, як правильно визначити випадок COVID-19?

Нині в Наказі МОЗ України № 663, який буде оновлюватись по мірі накопичення внутрішньдержавної інформації, а також рекомендацій ВООЗ, визначено що таке підтверджений, підозрілий та ймовірний випадки COVID-19.

  • Підозрілий випадок – це пацієнт з гострим респіраторним захворюванням (раптовий початок, лихоманка а також кашель або задишка), який за 14 днів до їх появи мав тісний контакт з підтвердженим або ймовірним випадком COVID-19, відвідував або проживав у країні/регіоні із місцевою передачею вірусу в громаді.
  • Ймовірний випадок  – особа із симптомами ГРІ, яка повернулася з регіонів з місцевою передачею вірусу в громаді. Вони також підпадають під критерії для тестування.
  • Підтвердженим випадком вважається лише хворий з  лабораторно підтвердженим  захворюванням COVID-19, незалежно від клінічних ознак та симптомів! Але сімейний лікар   не проводить ніякого тестування. Нещодавно говорили про те, що швидкі тести отримають працівники «швидкої» і сімейні лікарі, але на сьогодні прийнято інше рішення – хворих з підозрою тестуватимуть фахівці у спеціально визначених для цього лікарнях. Тож завдання сімейного лікаря – моніторити стан хворого і  оформляти епідповідомлення про підозрілі та ймовірні випадки . Розроблено й алгоритм для лікарів щодо виявлення осіб, які відповідають тому чи іншому визначенню випадку COVID-19. Згідно з цим документом після звернення пацієнта з ознаками гострої респіраторної інфекції лікар має оформити Екстрене повідомлення (форма № 058/о) до лабораторного центру МОЗ  на певній адміністративній території: звіт надається не пізніше 4 годин після виникнення підозри. Нині сімейних лікарів зобов’язують оформляти таке повідомлення навіть якщо пацієнт вперше потрапив у поле зору «швидкої», мотивуючи це тим, що в бригадах ЕМД найчастіше немає лікарів, тільки фельдшери. Але ж ми втрачаємо час! Повідомлення має бути відправлене якнайшвидше. І лікар першого контакту, незалежно від його фаху, в тому числі й «вузький спеціаліст», повинен надати Екстрене повідомлення. Тож задля раннього виявлення випадків інфекції всі медичні працівники повинні мати високий рівень настороженості щодо перших ознак інфікування у пацієнтів і  запровадити ведення скринінгових анкет. Також вони мають підвищувати обізнаність населення – розміщувати інформаційні матеріали у громадських місцях, закликати до вчасного повідомлення про свою хворобу медичним працівникам, навчати населення дотриманню запобіжних заходів тощо.

ВЗ Так чи інакше, але хворі   на COVID-19  все  ж таки можуть потрапити на прийом до сімейного лікаря. Які засоби захисту передбачено, аби убезпечити медпрацівників первинної ланки?

Для роботи в амбулаторно – поліклінічних умовах медичні працівники мають бути забезпечені медичними масками, рукавичками та захисними окулярами, а також дезрозчинами, милом, одноразовими рушниками тощо. На сьогодні рекомендованими є маски ДСТУ EN 14683, рукавички ДСТУ EN 455-І і ДСТУ EN 16523. Звичайно, добре було б мати респіратори ДСТУ EN 149 та ізоляційні халати ДСТУ EN 13795, ДСТУ EN 14126, ДСТУ EN 13034, ДСТУ EN 14605, однак всі розуміють дефіцит засобів індивідуального захисту на сьогодні й важливість їх спрямування в інфекційні лікарні, на «швидку» тощо. Однак і медики первинної ланки не повинні наражатися на небезпеку, адже вони не знають напевно, який пацієнт прийшов на консультацію – зі звичайним ГРВІ чи з СОVID-19, а, можливо, й з ВІЛД/СНІД, вірусним гепатитом тощо. Керівники закладів ПМД зобов`язані про це завжди пам’ятати і забезпечити працівників необхідною кількістю засобів індивідуального захисту. Щоб не виникало таких інцидентів, коли молодшого медичного працівника звільнили через відмову працювати з хворим без ЗІЗ.

Думаю, що нікому з медиків не потрібно нагадувати про необхідність належної обробки рук. Для цього слід використовувати, насамперед, засоби на спиртовій основі або воду з милом, і лише в крайньому випадку – слабкий розчин хлору (0,05%), ефективність якого підвищуються після попереднього миття рук милом . Також необхідно правильно виконувати всі процедури очищення та дезінфекції у закладі (відповідні інструкції лікарі мають) . Не забувайте про ретельне очищення поверхонь водою та миючими засобами, застосування дезінфікуючих засобів, які зазвичай використовуються в медичних закладах. На жаль, їх зараз не скрізь вистачає. Дуже важливо утилізовувати використані засоби у відповідний контейнер і здійснювати грамотне управління медичними відходами – відповідно до стандартних процедур (алгоритмів, протоколів).

ВЗ Якими нормативними актами мають послуговуватися сімейні лікарі у боротьбі з небезпечним захворюванням?

Окремих документів саме для первинної ланки не розроблено. Вся необхідна інформація щодо алгоритмів дій міститься у Законі України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», Постанові Кабінету Міністрів від 11.03.2020 №211 зі змінами від 16.03.2020 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», а також Наказі МОЗ України від 13.03.2020 №663 «Про оптимізацію заходів щодо недопущення занесення і поширення на території України випадків COVID-19» .

Переважна більшість закладів ПМД провела відповідні тренінги на готовність до роботи в умовах пандемії, але лікарі чекають оновленої інформації . До того ж на сімейних лікарів покладено відповідальність за організацію профілактичних заходів серед різних категорій населення, зокрема, виокремлення осіб високої групи ризику, які мають декілька хронічних захворювань і фактично є постійними відвідувачами амбулаторій (це не лише люди похилого віку). Медична сестра повинна стати активним помічником лікаря щодо активного визначення стану таких пацієнтів в телефонному режимі, виявлення їх медичних потреб, попередження щодо необхідності самоізоляції, яка на сьогодні є надважливою в плані збереження здоров’я всього суспільства.

 Світлана ТЕРНОВА, «ВЗ»

Якщо ви знайшли помилку, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Залишити коментар

Введіть текст коментаря
Вкажіть ім'я