Alma mater перших українських ескулапів

551

Ви знаєте, де і коли в Україні почали навчати перших лікарів? Підказочка — жодного медичного вишу, котрі діють нині, тоді навіть у проекті не було. Майбутні медики вперше сіли на студентські лави в Острозькій академії, що на Волині. Започаткував її у 1578 році князь, магнат, військовий, політичний та культурний діяч Костянтин Василь Острозький.

З надією на капуцинів

В архівних джерелах заклад, котрий часто називали «Волинські Афіни», згадується здебільшого як культурний осередок на базі греко-слов’яно-латинського колегіуму з неперевершеними традиціями просвітництва, правознавства, письменницт­ва, друкарства (першу Біблію на території України було надруковано саме тут). А от те, що при академії було відкрито шпиталь із медичним класом, де вперше на теренах нашої держави почали вив­чати медицину, чомусь не афішують.

Слід зазначити, що академія розвивалася не лише завдяки грошам фундатора. Не можна не згадати в цьому сенсі щедрість племінниці князя Костянтина княгині Гальшки (Єлизавети) Острозької, яка виділила величезну суму (шість тисяч грошей лічби литовської) на заснування та матеріальну підтримку шпиталю й самої академії.

На жаль, приміщення, де з княжих часів діяв навчальний корпус, не збереглося. Найстарішим із корпусів сучасної академії є монастирський. Цю територію у 1750 році ченцям-капуцинам подарував князь Януш Сангушко.

Тут у підземеллях ченці роздавали безкоштовні обіди злиденним і виготовляли ліки. Та після польського (листопадового) повстання у 1832 році російська влада вигнала їх з монастиря. Є свідчення, що на збори ченцям дали всього годину, за яку вони практично нічого не встигли зібрати, зокрема залишили і фармацевтичне обладнання.

Лікування за фазами місяця

Саме на період розквіту академії припадає наукова діяльність польського астронома, математика, доктора медицини, філософа, випускника Краківського та Падуанського університетів, магістра астрології, професора, декана лікувального факультету Краківської академії Яна Лятоса (Лятоша, Лятошинського, Jan Latosinius, Latosinski, Latosz). Він займався активною науковою діяльністю, видав велику кількість праць. На особливу увагу заслуговують досліди щодо впливу астрології на медицину.

Його праці, написані протягом 1572-1598 років, присвячені вивченню «поведінки зірок» та їх впливу на лікувальний процес. Ян Лятос вважав, що за розміщенням небесних тіл можна передбачити поширення хвороб та вибрати лікування. Вчений виклав цю тезу в брошурі «Вигнання глистів людини залежно від фаз Місяця».

Для ґрунтовного вивчення медицини Ян Лятос у 1575 році виїхав в Італію і вступив на медичний факультет Падуанського університету, який в ті роки був дуже популярним. Після його закінчення він отримав вчений ступінь доктора медицини і повернувся до Кракова у 1577 році. У 1582 році Папа Григорій ХІІ надіслав до Краківської академії новий календар. Ян Лятос виявив багато математичних помилок у ньому і… виступив проти його прийняття!

Такий сміливий крок підтримали вчені з Москви та Острога, але він коштував Яну Лятосу кафедри в Краківській академії. Вільнодумство в ті часи суворо переслідувалося, і в 1598 році Ян Лятос був змушений виїхати за межі Польщі.

Дружні стосунки із сім’єю князів Острозьких привели європейського вченого до Острога. В Острозькій академії Ян Лятос викладав математику, медицину польською мовою, про що свідчать конспекти лекцій спудеїв, котрі збереглися до сьогодні.

Саме Ян Лятос організував при Острозькій академії перший в Україні шпиталь.

Охорона здоров’я на базі політики

На жаль, після смерті її фундатора в 1608 році Острозька академія почала занепадати, й у 30-х роках XVII ст. припинила своє існування. Однак культурні традиції, закладені Костянтином Василем Острозьким у своєму «домоначальному» місті, не зникли. У 1909 році силами місцевої інтелігенції створено Братство ім. князів Острозьких, що мало на меті збереження, вивчення та відбудову пам’яток острозької старовини. Однак можливість відродити академію з’явилася лише за часів незалежної Української держави.

Відродження практично з руїн Острозької академії стало справою честі для її нинішнього ректора Ігоря Пасічника. Він зізнається, що часом дивувався сам собі. Ще б пак! Створив концепцію університету, якого досі не було в Україні, а потім втілював її на власному ентузіазмі та славетних традиціях. Та віра не полишала його, він багато працював, звертався до ЗМІ, його підтримало чимало людей: від ректора Києво-Могилянської академії, очільників області до посадовців різного рангу й радників Президента України. І вже у грудні 1994 року перші 100 спудеїв змогли розпочати навчання, а ще через два роки Леонід Кучма підписав Указ «Про перейменування Острозького колегіуму». Статус національного університет набув у 2000 році.

Сьогодні навчання відбувається на таких факультетах: гуманітарному, економічному, романо-германських мов, права, політико-інформаційного менеджменту, міжнародних відносин. Медична ж спеціалізація відтворилася у досить нестандартних форматах. Так, у 2015 році при академії створений Інститут практичної психології та психотерапії. У ньому готують психологів-практиків, що допомагають у вирішенні психологічних проб­лем. Особливу увагу приділяють навчанню і підвищенню кваліфікації спеціалістів у галузі психосоціальної реабілітації осіб, які пережили кризову ситуацію.

Нещодавно в Україні з’явилася популярна в американських і європейських вишах спеціальність «Громадське здоров’я». Ліцензована вона лише у двох національних університетах, одним із яких є Національний університет «Острозька академія». Кафедра здоров’я створена в 2017 році на базі факультету політико-інформаційного менеджменту. Тут готують спеціалістів на перетині галузей менеджменту, економіки та охорони здоров’я, готових розпочати успішну кар’єру в медичних закладах.

Олена ЖОГА, «ВЗ»
За матеріалами www.oa.edu.ua, eprints.zu.edu.ua

Якщо ви знайшли помилку, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Залишити коментар

Введіть текст коментаря
Вкажіть ім'я