В Україні впроваджено міжнародні протоколи лікування, але його якість від цього не підвищиться

2112

Міністерство юстиції провело державну реєстрацію Наказу Міністерства охорони здоров’я, який дає можливість українським лікарям використовувати міжнародні протоколи лікування та передові методики надання медичних послуг. Документ набув чинності 28 квітня. «Цей наказ — захист для лікаря, адже він позбавляє необхідності лікувати за застарілими стандартами. Відповідно, виграє і пацієнт, який отримуватиме дійсно якісну медичну допомогу. Система орієнтуватиметься на потреби хворого, а не адаптуватиметься під можливості закладів охорони здоров’я», — пояснюють у МОЗ.

Голова BRDO (Офісу ефективного регулювання) Олексій Гончарук розповів, що результати проведеного дослідження показали: українське регуляторне поле дуже засмічене — близько 35% актів застарілі, неактуальні й неефективні. Саме тому вони спільно з МОЗ розробили проект Наказу, який є досить новаторським з юридичної точки зору.

«Це один із рідкісних випадків, коли суб’єкти господарювання — заклади охорони здоров’я та лікарі-приватні підприємці — зможуть використовувати іноземне регулювання — процедуру лікування. При цьому під час застосування іноземних процедур права пацієнтів будуть захищені», — зазначив О. Гончарук.

Проте, на думку заступника Голови Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я Ірини Сисоєнко, українці не зможуть отримувати лікування за міжнародними протоколами тільки на основі підписаного Наказу. За її словами, 10-35% лікарських засобів, рекомендованих до використання за кордоном, не зареєстровані в Україні, а 34% препаратів імпортуються і реалізуються в державі за досить високими цінами, тому недоступні для більшості населення. Наявні ж у країні генерики не зможуть повністю замінити препарати, рекомендовані зарубіжними настановами. Крім того, унаслідок технологічної відсталості обладнання, наявного в закладах охорони здоров’я та клінічних лабораторіях, в Україні на сьогодні відсутня або дуже ускладнена діагностика і диференціальна діаг­ностика близько 30-50% нозологій.

«Ключовим серед запропонованих нововведень є заміна локальних клінічних протоколів, які розроб­ляються й оновлюються шляхом адаптації кращих світових зразків клінічних настанов і клінічних протоколів з медичної практики, «новими клінічними протоколами медичної допомоги», затвердженими МОЗ без проходження процедури адаптації і навіть без перекладу, з обмеженого переліку наявних на інформаційних ресурсах медичних установ і організацій інших країн», — говорить І. Сисоєнко.

Вона також стверджує, що «новий клінічний протокол» розміщений на інформаційних ресурсах відомих світових центрів мовою оригіналу і може бути використаний лікарем за наявності письмової згоди пацієнта. Інакше кажучи, фактично вся відповідальність за процес лікування перекладається на пацієнта.

«Щоб скористатися цією інформацією, лікар (у тому числі в районі чи селищі) як мінімум повинен володіти англійською. У перелік інформаційних ресурсів «відомих центрів» включені ресурси кількох мереж та асоціацій (хоча деякі з них взагалі не містять клінічних настанов) і не входять всесвітньовідомі центри, які спеціалізуються на створенні нормативних документів», — повідомляє народний депутат.

Більше того, за її словами, у запропонованому переліку джерел клінічних настанов відсутня і Всесвітня організація охорони здоров’я. «На особливу увагу заслуговує факт виключення із системи стандартизації медичної допомоги локальних клінічних протоколів, — розповідає І. Сисоєнко. — Саме локальні протоколи є основою розробки клінічних маршрутів пацієнтів, організації та координації роботи фахівців вузького профілю, сімейних лікарів, інтеграції роботи медичних установ різних рівнів, реалізації принципу «гроші йдуть за пацієнтом». Саме на цьому фундаменті створюються сучасні системи управління медичною допомогою, рекомендовані ВООЗ, результативність яких підтверджена медичною практикою».

На глибоке переконання народного депутата, подібні дії точно не забезпечать належної якості медичної допомоги, ефективного використання ресурсів і безпеки пацієнтів, а також досягнення оптимального співвідношення між витратами і результатом, без чого справжня реформа охорони здоров’я неможлива.

За матеріалами офіційного веб-сайту МОЗ України та «Цензор.НЕТ»

Якщо ви знайшли помилку, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Залишити коментар

Введіть текст коментаря
Вкажіть ім'я