Київщина: Поліклініка без черг — нова реальність
24/03/2017
Менеджмент якості — рятувальне коло для лікаря
24/03/2017

У лікуванні раку все звичне і логічне виявляється марним

akciger-kanseri-1Рафаель Роселль зробив неоціненний внесок у боротьбу з онкологічними захворюваннями. На особливу увагу заслуговують його здобутки в галузі трансляційної онкології недрібноклітинного раку легень. Згідно з незалежною оцінкою The Lancet, Рафаель Роселль є найкращим у Європі фахівцем з раку легень, тому знає про цю хворобу все і навіть більше.

ВЗ Лікарю, чула ваше висловлювання: «Лікувати рак — це як битися на полі бою у Середньовіччі!» Чому ви так вважаєте?

— У лікуванні раку все, що, на перший погляд, здається нам звичним і навіть логічним, виявляється марним. Практикуючі лікарі щороку стикаються з тим, що загальноприйняті засоби та методи лікування втрачають­ свою ефективність. Онкологія вимагає «гри на випередження». А для цього потрібна чітка стратегія — саме так готувалися до битви у середньовічні часи. Важливо розробити правильну бойову тактику для кожного конкретного випадку — тут стандартними протоколами не зарадиш.

ВЗ Не можна не визнати того факту, що онкологія як галузь медицини зазнала серйозних змін з приходом Рафаеля Росел­ля. Ви розпочали свою практику ще у 80-ті роки минулого століття. Що, на вашу думку, змінилося?

vz-11-12_2017_stranytsa_20_yzobrazhenye_0001Рафаель РОСЕЛЛЬ, медичний директор Instituto Oncologico Dr. Rosell, директор Програми біології раку і персоналізованої медицини в Каталонському інституті онкології Університетського госпіталю Germans Trias i Pujol, засновник і науковий керівник центру Pangaea Oncology S.A., засновник і президент Фонду досліджень молекулярної онкології (MORe), засновник і директор міжнародних проектів Іспанської організації лікування раку легень (GECP), член Ради з європейської торакальної онкології (ЕТОР)
— Зараз онкологія сприймається абсолютно інакше. Раніше лікарі «уникали» випадків раку легень, і це не дивно, адже він є «найупертішим». Працюючи у Нью-Йорку, я зрозумів, що рак легень, про який на той час в Іспанії ніхто не хотів нічого знати, заслуговує на особливу увагу. Це досить небезпечний вид онкологічного захворювання, від якого помирає дуже багато людей. Тому я вирішив зосередити всі зусилля на вивченні та лікуванні саме цієї локалізації раку. То було спонтанне рішення… Минуло три десятиліття, і тепер кажуть, що я «референтна фігура» у галузі досліджень онкологічних захворювань. Дуже швидко я зрозумів, що зупинятися на лікуванні лише одного виду раку неприпустимо. Досягнення останніх років свідчать: фахівець, котрий прицільно лікує тільки один вид онкозахворювання, приречений на безграмотність.

ВЗ Тобто онколог повинен бути багатопрофільним фахівцем?

— Саме так, адже рак — «найхитріше» захворювання. Лікар, котрий претендує на статус експерта в галузі онкології, мусить тісно співпрацювати з фахівцями інших медичних спеціальностей, у тому числі лікарями загальної практики, для профілактики і ранньої діагностики раку. Протягом багатьох років побутувала думка, що онкологічні захворювання, хвороба Альцгеймера, цукровий діабет та інші патології мають «спільний знаменник». Зараз фахівці випускають цей момент з поля зору і в недалекому майбутньому вони з розпачем помітять, що рак «викинув» їх із системи, перехитрив, обіграв… Це пастка вузького погляду на проблему. Думаю, у лікарів загальної практики найближчим часом з’являться інструменти та засоби ефективної боротьби із захворюваннями, які я перерахував. Але тільки за умови широти світогляду.

ВЗ А що ж робити зараз?

— Можу дати дві прості поради: не палити і не зациклюватися на думках про можливість виникнення недуги — інакше рак сам вас знайде.

ВЗ А щодо паління: його асоціація з раком легень не викликає у вас сумніву?

— Такий зв’язок однозначно доведений, і треба бути дуже ризиковою людиною, аби сподіватися, що біда курця вас омине. Тютюн — основ­ний фактор ризику розвитку онкологічних захворювань. Це страшна епідемія ХХI століття. Згідно зі статистичними даними за 2016 рік онкопатологію внаслідок куріння було виявлено у 33% чоловіків і 10% жінок: у 90% випадків це рак легень, у 50% — сечового міхура. Відповідно до звіту, опублікованого Всесвітньою організацією охорони здоров’я, до 2030 року понад 8 млн осіб в усьому світі піддадуть себе значному ризику через паління, при цьому 80% смертельних випадків припаде на розвинені країни. Вам потрібні ще докази? Я вже навіть не кажу про серцево-судинні захворювання: 80% летальних наслідків, зумовлених серцевим нападом, зафіксовані саме у курців віком 45 років.

ВЗ Чи відома вам статистика паління в Іспанії?

— Понад 55 тис. іспанців щорічно помирають через паління. Приголомш­ливі дані порівняно з іншими європейськими країнами! В Іспанії кожен курець вживає майже 5 тис. цигарок на рік, витрачаючи на них у середньому 282 Євро. Це дуже тривожні цифри. Будь-яка країна, що поважає своїх громадян і не хоче даремно вит­рачати бюджетні кошти, має підрахувати шкоду, завдану палінням, і прийняти ефективні державні програми щодо зниження ризику. 20 викурених цигарок становлять реальну загрозу забруднення повітря в місті, тому варто починати боротьбу і з пасивним палінням. Більше половини іспанських дітей є пасивними курцями. У 2008 році 150 світових держав взяли на себе зобов’язання вжити суворих антитютюнових заходів, і ми входимо до їх числа.

Я постійно повторюю: викурити одну цигарку в день — втратити 11 хвилин життя! Але тішить те, що 17,3% населення — колишні курці. Ці люди теоретично збільшили власну тривалість життя на 9 років. Як вони спромоглися залишити паління в минулому — не так уже й важливо. Зазвичай іспанські центри боротьби із залежностями надають пацієнтам комплексну допомогу: сприяють пос­туповому зниженню дози, забезпечують психологічну підтримку та, за потреби, перехід на менш шкідливі системи доставки нікотину. Іспанці витрачають близько 37 млн Євро на рік на різні процедури і продукти, покликані відучити від паління. До речі, зараз автономні спільноти Іспанії знову повернулися до розгляду питання про безоплатне надання медикаментів, які допомагають позбутися цієї шкідливої звички. Таку ініціативу вже розглядали багато регіонів країни в передкризовий період, і ось тепер 12 із 17 автономій Іспанії знову обговорюють шляхи позбавлення населення від нікотинової залежності. Експерти порахували, що на таку програму уряд регіону витратить менше коштів, ніж на лікування хронічних захворювань, спричинених палінням. Національний комітет із запобігання курінню встановив, що 5% курців хочуть скористатися прог­рамою антинікотинової терапії. І поганих методів у цій боротьбі для мене як для онколога немає, голов­не — результат! Щодо електронних цигарок, то в Каталонії продаж цих девайсів заборонено (окрім аптек). І поки компетентні органи не представлять наукових доказів ефективності та безпечності продукту, ця заборона діятиме.

ВЗ Повернімося до раку легень: чому в більшості випадків його так пізно діагностують?

— Щороку в Іспанії виявляють від 3 до 25 тис. нових випадків раку легень. Перш за все ми повинні зрозуміти природу цього захворювання. На відміну від раку молочної залози, який можна виявити на ранніх стадіях за допомогою регулярних мамографічних обстежень, проведення рентгенологічного дослідження при раку легень може бути марним. Щодо скринінгу (систематичних обстежень населення для профілактики захворювань), то, можливо, це й можна буде впровадити в практику, оскільки в крові міститься генетичний матеріал — циркулюючі пухлинні клітини. Але це — недешеве задоволення, хоча його реально треба застосовувати в пацієнтів із високим ризиком виникнення раку легень, наприклад, курців. У такому генетичному матеріалі містяться невеликі фрагменти мікроРНК, дуже стійких до деградації, із якими легко працювати. Це може мати практичне застосування. У будь-якому випадку на сьогодні зрозуміло одне — регулярне проведення комп’ютерної томографії не рекомендується. Коли ми діагностуємо рак легень, нам важливий не розмір пухлини, а її схильність до метастазування. Навіть при раку легень без метастазів після проведення хірургічної операції частота вилікування становить лише 50%. Хіміотерапія збільшує показник виживаності лише у 5% випадків.

ВЗ У чому важливість проведення генетичних аналізів?

— Можу з упевненістю стверджувати: «Немає раку, схожого на рак легень». Саме тому ми створили поки єдину у світі лабораторію молекулярної біології, котра спеціалізується на аналізі генетичної складової пацієнтів із цією локалізацією онкопатології. При раку легень можлива наявність кількох генетичних факторів, котрі характеризують ступінь рецидиву. Мені пощастило стати одним із першовідкривачів мутації гена рецептора епідермального фактора росту (EGFR), які найчастіше виявляють у курців і жителів Азії. І я є прихильником комплексного аналізу цього гена. До речі, його було виявлено тільки у 2004 році. Відтоді відомо, що мутації гена EGFR провокують появу раку легень лише у деяких пацієнтів.

Згаданий тест зараз можна зробити майже в усіх іспанських лікарнях за призначенням лікаря. Генний аналіз якраз і проводять з метою уникнення непотрібних додаткових дослід­жень і процедур. Мутація гена EGFR ­дає змогу спрогнозувати найбільшу ефективність перорального методу терапії порівняно з хіміотерапією, яка останнім часом стала стандартним методом лікування раку. Після операції з приводу раку легень проведення такого тесту особ­ливо важливо для правильного вибору подальшої терапії. Однак на сьогодні головною фігурою «на полі бою» є рак легень з метастазами.

Розглядаючи світові показники виживаності при раку легень, можна сказати, що результати дещо поліпшилися. Проте вони все ще знач­но гірші, ніж при раку молочної залози, передміхурової залози або товстої кишки. Це можна пояснити тим, що тільки 16% випадків раку легень діаг­ностують на ранніх стадіях, коли пухлину ще можна прооперувати, унеможлививши її поширення на інші частини тіла. Крім того, незважаючи на досягнення медицини в галузі лікарських препаратів, призначених для усунення специфічних генетичних змін, котрі стимулюють ріст пухлини, рак легень залишається одним із найскладніших видів цієї недуги, що погано піддаються лікуванню.

Досі онкологи при раку легень використовували два лікарські засоби — інгібітори тирозинкінази: ерлотиніб і гефітиніб. Однак варто зауважити, що ці препарати не демонструють переваги перед традиційною хіміотерапією за медіаною виживаності, а лише на декілька місяців відтерміновують прогресування хвороби. На щорічному конгресі Американського товариства з клінічної онкології, який відбувся в 2014 році, було заявлено, що новий препарат афатиніб здатний продовжити життя пацієнтів з мутацією EGFR майже на три місяці, а це означає зменшення рівня смертності на 19%. Думаю, отримані результати покладуть край хіміотерапії у пацієнтів з EGFR-позитивним недрібноклітинним раком легень. У разі застосування афатинібу спостерігається поліпшення загального стану хворих. Крім того, препарат вирізняється кращою переносимістю порівняно з іншими.

ВЗ Що скажете з приводу імунотерапії?

— Імунотерапія є одним з найцінніших методів лікування онологічних захворювань. Знання про біологію раку легень дають змогу визначити численні підкласи всередині одного типу пухлини і вибрати прицільнішу схему лікування.

Імунотерапія — це скарб, доступний онкологу, оскільки сприяє подоланню незліченних перешкод і обмежень, які досі стояли на шляху до вилікування раку легень.

Проте, незважаючи на досягнення сучасної медицини в цій галузі, я розумію, що онкологи постійно стикаються і стикатимуться з багатьма проблемами. Зараз ми володіємо дос­татньою інформацією, підкріпленою практичними дослідженнями. Наше завдання — засвоїти весь обсяг отриманих даних і спрямувати його в потрібне русло для кращого і якіснішого моніторингу злоякісних новоутворень.

Розмовляла Тетяна ПРИХОДЬКО, «ВЗ»

Схожі зматеріали

Залиште коментар