Вітаміни потрібні людині цілий рік, бо вони беруть участь в обмінних процесах організму і необхідні для нормального функціонування всіх його систем. Тому недостатність вітамінів може стати причиною будь-яких захворювань органів і систем.
З приходом весни починають точитися розмови про весняний авітаміноз, але справжнього авітамінозу, тобто повної відсутності вітамінів в організмі, в наших умовах не буває. Адже всі діти протягом усього року мають можливість споживати молочні продукти, олію, масло, м'ясо, які містять певні вітаміни. Тож доречніше говорити про весняний гіповітаміноз (недостатність вітамінів в організмі).
Олександра ТЯжка, професор, завідувачка кафедри педіатрії № 1 Національного медичного університету
ім. О.О. Богомольця.
ЧИ ПОМІТНИЙ ГІПОВІТАМІНОЗ?
Найперше нестача вітамінів в організмі позначається на імунній та нервовій системах. Тому навесні батьки можуть помітити, що дитина гірше почувається, стає млявою, сонливою, менш активною. Це і є найпершою ознакою весняного гіповітамінозу. Саме в цей час потрібно поповнити організм вітамінами - натуральними чи штучними.
Ознаки більш вираженого гіповітамінозу позначаються на зовнішньому вигляді - більшість людей навесні скаржаться на випадіння волосся, ламкість нігтів, сухість шкіри. У таких випадках лікар має призначити не профілактичну дозу вітамінів, а лікувальну, можливо, у вигляді ін'єкцій.
ПРИРОДНІ ЧИ ШТУЧНІ ВІТАМІНИ?
З приходом весни батьки мають більше приділяти уваги харчуванню дитини. Якщо вони забезпечують малюку повноцінне харчування, то гіповітаміноз йому не страшний. Окрім вареної, смаженої та консервованої їжі, діти щодня мають вживати свіжі продукти - салати, овочі, фрукти, зелень. Бажано, щоб це переважно були продукти, до яких наш організм генетично пристосований, тобто вирощені в умовах нашого проживання.
З іншого боку, в нашій країні у весняний період свіжі овочі та фрукти або вирощені в теплицях і містять дуже малу кількість вітамінів, або лежать з осені і за зиму втратили значну частину вітамінів. Таких продуктів треба з'їсти дещо більше, щоб наситити організм вітамінами. Тож якщо харчування дитини недостатньо вітамінізоване, потрібно поповнити його штучними вітамінами у вигляді медичних препаратів. У період з кінця березня до середини квітня варто давати дитині полівітаміни, які випущені спеціально для дітей (альвітил, кідді, біовіталь, мультитабс тощо).
ЯК ЗАБЕЗПЕЧИТИ "ЖИВІ" ВІТАМІНИ
Якщо батьки побоюються побічної дії препаратів, треба забезпечити дитині достатню кількість вітамінів у харчуванні.
3 Надзвичайно просте і доступне розв'язання проблеми - вирощування зелені на вікні. Висадіть у невеличких посудинах цибулю, петрушку, кріп.
3 Важливі вітаміни для росту і розвитку дитини містяться в яєчному жовтку, м'ясі та зелених овочах.
3 Вводячи в раціон побільше зелені, не забувайте про жиророзчинні вітаміни А та Е, які містяться переважно в жирах.
3 До 6-7 років дитина має вживати щодня не менше 500 мл молочних продуктів.
3 Щоб не втратити вітаміни під час приготування їжі, готуйте страву на невеликому вогні під закритою кришкою.
ВІТАМІНИ ПОТРІБНІ В БУДЬ-ЯКОМУ ВІЦІ
На 1-му році життя всі діти мають вживати лише материнське молоко. Тому мати, яка годує груддю, повинна навесні їсти достатньо фруктів та овочів або приймати спеціальні вітаміни для вагітних та матерів-годувальниць. Через материнське молоко вітаміни потрапляють до організму малюка спеціально адаптованими і повністю ним засвоюються.
Якщо дитина на штучному вигодовуванні, їй треба давати високоадаптовані молочні суміші, що містять вітаміни.
Для всіх інших вікових груп є полівітаміни в таблетках, драже або сиропах.
ЩО ТРЕБА ЗНАТИ ПРО ПОЛІВІТАМІНИ
3 Перш ніж давати дитині полівітаміни, зверніть увагу на упаковку. Там обов'язково має бути помітка, що ці вітаміни можна вживати дітям.
3 Також на упаковці має бути вказана доза вживання з урахуванням віку дитин.
3 Приймати полівітаміни можна не довше, як 3-4 тижні, у березні-квітні.
3 Якщо доза полівітамінів підібрана згідно з віком дитини, вони не спричиняють жодних побічних ефектів.
3 Не потрібно приймати вітаміни постійно протягом року, бо таким чином відбувається перевантаження організму, який буде змушений працювати на знешкодження надмірної дози вітамінів.
ДОДАТКОВО ВІТАМІНИ РЕКОМЕНДУЮТЬ ПРИЙМАТИ:
3 За хронічних захворювань. Під час хвороби відбувається активізація обмінних процесів в організмі і підвищене використання вітамінного запасу. Відповідно потреба у вітамінах зростає. Особливо вони потрібні в період одужання, коли відбувається відновлення організму.
3 Під час алергозів. Окрім полівітамінів, таким дітям додатково потрібен вітамін А.
3 За ферментативної недостатності (невсмоктування вітамінів травною системою). Цим дітям призначають ферментні препарати і полівітаміни не лише у весняний період, а й протягом усього року. На щастя, таке захворювання спостерігають у незначного відсотка дітей.
Записала Ольга ОнІпко.
Кожна мати повинна вміти поставити гірчичники. Але навіть якщо ви робите це не вперше, все одно потрібно дотримуватися деяких правил, аби не обпекти шкіру малюка. А також треба вміти приготувати спеціальні гірчичники в домашніх умовах. Інакше є ризик, що ця процедура залишить неприємне враження у вашої дитини і наступного разу вам буде тяжко переконати в її необхідності.
ДЛЯ ЧОГО ПОТРІБНІ ГІРЧИЧНИКИ
Гірчичники спричиняють почервоніння шкіри, розширення судинної сітки та приплив крові до місця їх накладання. Водночас підвищується збудливість вегетативної нервової системи - симпатичної та парасимпатичної. Внаслідок рефлекторного підвищення тонусу симпатичної нервової системи і накопичення в крові продуктів нервового збудження (адреналіну, норадреналіну), посилюється захисна функція організму дитини.
Також гірчичники чинять відволікальну дію, тобто створюють додаткове вогнище нервового подразнення. Наприклад, якщо дитина хвора на стенозувальний ларинготрахеїт, що супроводжується утрудненим диханням, глибоким кашлем, охриплістю голосу, для відволікального ефекту (відтоку крові з гортані і трахеї) гірчичники прикладають на литки.
ЯК СТАВИТИ ГІРЧИЧНИКИ
ДОМАШНІ ГІРЧИЧНИКИ
Якщо вдома не виявилося "аптечних" гірчичників, приготуйте їх самостійно. Для цього візьміть порошок сухої гірчиці, додайте теплої води, щоб отримати консистенцію каші, накладіть цю масу на квадратики чи смужки паперу і зверху накрийте папером такого ж розміру. Пам'ятайте, що вода має бути не надто гарячою, бо вона просто зруйнує фермент гірчиці, від якого, власне, і залежить уся дія гірчичника.
Якщо шкіра малюка дуже чутлива і ви хочете, щоб у нього не було подразнення чи опіку, то зробіть "послаблені" гірчичники: змішайте частину сухої гірчиці з двома або й трьома частинами пшеничного борошна. Далі виконайте всі зазначені маніпуляції щодо приготування "домашнього" гірчичника.
Іноді потрібно зробити гірчичні обгортання. Зокрема, коли треба зменшити наповнення внутрішніх органів кров'ю. Для гірчичних обгортань візьміть товсту байкову пелюшку і розчин гірчиці (2-3 ст. л. сухої гірчиці розчинити в 1 л теплої води). Далі потрібно змочити в розчині пелюшку, добре її викрутити і загорнути в неї дитину. Після цього її тепло вкрийте. Через 5-10 хв пелюшку зніміть, малюка обітріть полотнинкою, змоченою теплою водою, витріть насухо і одягніть у теплий одяг.
Олександра Тяжка,
професор, завідувачка кафедри педіатрії
№ 1 Національного медичного
університету ім. О.О. Богомольця.
Практика свідчить, що діти, яких штучно вигодовували від народження, тяжче вступають у контакт як в дитячому, так і в дорослому віці. Вони виростають відлюдними, конфліктними, їм складно будувати взаємини з людьми, хоча вони в цьому не винні. Адже батьки не забезпечили їм нормальне живлення нервової системи в період її найінтенсивнішого розвитку: до одного року нервова система розвивається надзвичайно інтенсивно, а розміри мозку збільшуються втричі.
Діти, що вигодовуються штучно, фізично розвиваються не гірше, а іноді навіть краще. Але штучне вигодовування ніколи не забезпечує малюка всіма інгредієнтами, необхідними для будування органів і систем, особливо нервових клітин. Якщо дитина народилася геніальною, її талант може не розкритися через те, що в неї неякісно сформувалися мозкові структури на 1-му році життя.
