Листи коментує професор Галина Анохіна.
Порадьте, будь ласка, які продукти слід вживати, щоб спалювати жири.
Р.Ю.
Київська обл.
Слід знати, що жири передусім витрачаються організмом на самообігрів, тому зимові морози дуже добре спалюють жири так само, як і будь-які холодові процедури. А найліпше горять жири у разі фізичного навантаження (не легка ходьба, а праця бодай середньої інтенсивності). Тому, коли ми добряче працюємо, то відчуваємо внутрішню "пічку" - нам стає жарко навіть у холодну погоду (жири під час горіння виділяють велику кількість тепла). Однак процеси такого горіння можуть або стимулюватися, або пригнічуватися багатьма чинниками. Скажімо, змінами у функціонуванні щитоподібної залози (якщо функція органа послаблюється, обмін речовин теж знижується і жири спалюються важче). Гормональні порушення, скажімо, спричинені порушенням функції надниркових залоз чи сечостатевої системи, теж впливають на ці процеси.
Та в будь-якому разі, аби мати менше клопоту зі спалюванням жирів, намагайтеся не запасатися ними понад норму. Якщо вже маєте надмірну масу тіла, обмежте вживання вуглеводів і жирів - існуючі запаси почнуть задовольняти потреби організму і зникати самі по собі, особливо, якщо поступово підвищувати фізичну активність. Інакше закон збереження енергії не змінити, а тим більше, не обманути. Не треба сумувати з того приводу, що природний процес спалювання жирів відбувається повільніше, аніж того хотілося б. По-перше, така воля природи, яка передбачила цей механізм, бажаючи нам добра і не сподіваючись, що ми накопичуватимемо такі великі надлишки жиру. По-друге, те, що накопичувалося роками, неможливо "спалити" одразу і негайно. Організм такої екзекуції нам не пробачить. Щоб позбутися зайвих кілограмів, слід мати терпіння, наполегливість і певний час. Інакше "диво схуднення" або не мине безслідно, або триватиме недовго. Легенди про унікальні можливості бромелайну не "працюють" за ситним обіднім столом і не впливають на тих, хто лежить на дивані перед телевізором. До бромелайну треба додати розумну дієту і пробіжку в парку чи плавання в басейні.
Щодо спеціальних спалювачів жиру, що містяться в харчових продуктах, можна говорити лише про речовини, які дійсно прискорюють цей процес і аж ніяк не замінюють ні обмеження в споживанні їжі, ні фізичної активності. До таких речовин належить ель-карнітин. Він переносить жирні кислоти через клітинні мембрани мітохондрій, які є, по суті, нашою внутрішньою пічкою. Жирні кислоти важко розчиняються і тому їм потрібний такий "носій". Але ще раз наголошую - це допоміжний засіб.
До того ж не варто сподіватися, що можна отримати достатню кількість "спалювальних" речовин через їжу. Кількість з'їденого в такому разі знову ж таки перевищить кількість дозволеного, і замість того, щоб спалити жири, ви їх можете "добрати". Адже, приміром, ель-карнітин міститься у продуктах тваринного походження, передусім у м'ясі і м'ясопродуктах, отож висновки напрошуються самі. Найліпше вживати аптечний препарат, щоб уникнути збільшення калорійності раціону.
Мені видалили жовчний міхур, але про те, як харчуватися після цього, жодного слова від лікаря я не почув. Тому хотів би прочитати на сторінках газети "Здоров'я і довголіття", які тепер відбуваються процеси в моєму організмі. Де дівається жовч за відсутності жовчного міхура? Як часто треба їсти, щоб її нейтралізувати? Чи можна голодувати після такої операції?
А. Завойський.
м. Київ.
Навіть у здорової людини не вся жовч потрапляє в жовчний міхур (до 50% її може перебувати у жовчних протоках і лише під час вживання їжі вона змішується з вмістом жовчного міхура). Тому в більшості випадків видалення жовчного міхура може жодним чином не вплинути на процеси травлення (приміром, якщо функція жовчного міхура до того вже була повністю втрачена - в такому разі кажуть, що жовчний міхур "відключений"). Однак це не означає, що після холецистектомії (видалення жовчного міхура) можна назавжди забути про саму жовчнокам'яну хворобу. І йдеться не стільки про можливі рецидиви каменеутворення (вони трапляються дуже рідко), як про складність недуги в цілому.
Розвиток жовчнокам'яної хвороби супроводжується порушенням обміну речовин, змінами функціонального стану печінки, при цьому можлива супутня патологія підшлункової залози, шлунка, кишечнику. Іноді лише після операції ці проблеми "випливають" на поверхню. Раніше на них не звертали уваги. Тому хворий повинен пройти ретельне обстеження. Передусім треба зробити печінкові проби, щоб достеменно знати, як працює печінка, позбувшися "тягаря", провести ультразвукове дослідженя органів травлення, щоб оцінити стан жовчних проток (чи вони не розширені, чи там не залишилися камінці, чи не утворилися нові), і обов'язково звернути увагу на діяльність кишечнику, на наявність кишкового дисбактеріозу, гастриту чи панкреатиту. Залежно від виявлених "недоліків" і особливостей організму кожного хворого підбирають коригувальну терапію і спеціальну дієту.
Пацієнтам з видаленим жовчним міхуром корисно обмежити вживання жиру. Адже його перетравлювання було основним "призначенням" жовчного міхура, котрого відтепер не існує. Слід уникати смажених страв, грубої їжі, переїдання, щоб не навантажувати органи травлення. Дуже добре час від часу приймати курси гепатопротекторних препаратів, які поліпшують відтік жовчі по протоках. Показане санаторно-курортне лікування в Трускавці, Моршині. Можна застосовувати сліпі зондування з маслиновою олією (1-2 чайні ложки) і лимонним соком - 1 раз на тиждень.
Харчування має бути 4-разовим. Часте вживання їжі навантажує органи травлення. Не слід наїдатися перед сном.
Листи коментує лікар-психотерапевт Алла Корнієнко.
На сторінках газети дається багато порад щодо того, як боротися з безсонням. А що робити, якщо постійно хочеться спати?
Анатолій Боднар.
Полтавська обл.
Якщо дошкуляє надмірна сонливість, передусім потрібно обстежитися в лікаря. А почати слід з ендокринолога, бо дуже часто хворі з порушенням функції щитоподібної залози почуваються млявими і сонними. Якщо цей фахівець не виявить порушень, наступним, кого треба відвідати, є невропатолог. Бо надмірна сонливість може бути одним із симптомів порушення діяльності центральної нервової системи, перевтоми або неврозу.
Після того як серйозних хвороб не буде виявлено, а спати все одно хочеться, варто взятися за оздоровчі заходи. Передусім простежити, щоб Ваш сон тривав не менш як 6 год на добу. Але важливе значення має не лише кількість, а й якість сну, під час якого людина має повністю відсторонитися від усіх турбот і проблем та максимально розслабитися. У цьому допоможе йогівська вправа на розслаблення (у різних книгах вона називається по-різному: "Поза орла", "Поза трупа" тощо). Це почергове розслаблення всіх частин тіла, починаючи з пальців ніг і закінчуючи головою. Методику виконання вправи можна дізнатися з книг з оздоровчої йоги, яких сьогодні дуже багато в продажу. За деякий час щоденного заняття людина не лише позбудеться стану сонливості, а й зможе скоротити необхідний для її відпочинку час.
Перебороти сонливість допоможуть також ранковий контрастний душ, інтенсивна фізична зарядка протягом 10-20 хв, а також настоянки елеутерококу чи женшеню (по 15-20 крапель зранку і в обідню пору), курс вітамінотерапії (вітаміни продаються в аптеці).
В мені живе безліч страхів, які дуже заважають спокійно жити. Через них у мене не складається ні особисте, ні професійне життя. Порадьте, як мені їх позбутися.
Алла С.
Сумська обл.
Треба сказати, що відчуття страху притаманне кожній людині. У нас у всіх є ті чи ті страхи. Але вони різняться за своєю силою й кількістю. Це залежить від типу нервової системи, батьківського виховання та деяких інших чинників. Відомо, що у занадто строгих батьків діти виростають з багатьма комплексами та невпевненістю у своїх силах і можливостях. У нормі людина здатна діяти попри страх, переборюючи його і досягаючи поставлених перед собою цілей у різних сферах життя. Якщо ж страхи починають заважати особистісному, професійному розвитку, а також впливають на стосунки з людьми, потрібно звернутися по допомогу до спеціаліста - психотерапевта чи психіатра-аналітика, які допоможуть розібратися в причинах такого стану та знайти "землю під ногами". В Америці та країнах Європи у більшості людей є свій психоаналітик, який їм допомагає переживати кризові моменти життя з найменшими втратами для фізичного і психічного здоров'я, соціального становища. У нас, на жаль, така практика ще не дуже поширена. Але потрібного фахівця відшукати нескладно. Кабінети психотерапевта обладнано в поліклініках. Окрім того, на сьогодні існує мережа Центрів психотерапії, а ще практично в кожному санаторії є такі фахівці. Написавши листа до редакції, Ви зробили перший крок до нового життя без страхів. Тепер зробіть наступний - дізнайтеся, де приймають потрібні вам фахівці, і зверніться до них по допомогу.
