Полтавщина: Проект Світового банку дає перші результати

868

Два роки тому Полтавщина долучилася до областей, які ввійшли до проекту Світового банку «Поліпшення охорони здоров’я на службі у людей». Пілотний субпроект регіону спрямований на профілактику, своєчасне виявлення і лікування артеріальної гіпертензії у віковій групі населення від 40 до 60 років. На сьогодні вже зроблені суттєві кроки з його практичної реалізації.

Полтавщина: Проект Світового банку дає перші результати

Від первинної ланки до закладів третинного рівня

Віктор ЛИСАК, директор Департаменту охорони здоров’я Полтавської ОДА, Заслужений лікар України, кандидат медичних наук
Наш субпроект — один із найпотужніших проектів Світового банку в Україні. Він охоп­лює всі ланки медичної допомоги, починаючи від первинної (ФАПів, сімейних амбулаторій), із залученням екстреної, яка діагностує ускладнення гіпертонічної хвороби, й закінчуючи закладами вторинного та третинного рівнів, котрі ці ускладнення лікують.

Область не випадково визначила напрямком субпроекту «Контроль над артеріальним тиском у сільського та міського населення популяції Полтавської області у віковій групі 40-60 років». Адже в регіоні щороку від хвороб системи кровообігу помирають близько 70% пацієнтів, у тому числі й люди працездатного віку. Мета проекту — запобігти цьому й кардинально змінити принципи і підходи до таких пацієнтів та осіб із груп ризику, роблячи акцент на етапах профілактики і ранньої діагностики під час надання медичної допомоги, а в зак­ладах вторинного та третинного рівнів — на високотехнологічному лікуванні таких пацієнтів. Для цього суттєво якіснішим має стати технічне забезпечення всіх ланок медичної допомоги хворим на артеріальну гіпертензію. І це вже реалізується.

Так, нещодавно за кошти Світового банку область отримала 42 сучасні УЗ-апарати різних класів й інше обладнання. Ним забезпечені Полтавська обласна клінічна лікарня ім. М. В. Скліфосовського, обласний клінічний кардіологічний диспансер, усі центральні районні та міські клінічні лікарні. Загальна сума субпроекту становить 41 млн дол. До його фінансування долучилися державний і місцеві бюджети. За виділені кошти розпочалося й триває будівництво сучасного обласного кардіологічного центру і навчально-практичного центру на території обласної клінічної лікарні, де набуватимуть досвіду сімейні лікарі й інші спеціалісти-медики — учасники проекту. Кардинально змінюється логістика, фаховий рівень підготовки лікарів, які вже зараз вивчають світовий досвід і згодом ділитимуться набутими знаннями з колегами.

Проект розрахований до 2020 року. Сьогодні все йде за планом — триває робота з вивчення нових завдань, затримок у реалізації субпроекту немає.

Унікальне обладнання — на озброєнні медзакладів

Костянтин ВАКУЛЕНКО, головний лікар Полтавського обласного клінічного кардіологічного диспансеру, головний позаштатний кардіолог Департаменту охорони здоров’я Полтавської ОДА, кандидат медичних наук
Обладнання, яке отримали від Світового банку медичні заклади області — учасники проекту завдяки тендерним закупівлям, справді унікальне. Кардіологічний диспансер одержав чотири УЗ-апарати: два стаціонарні експерт-класу, марки Vivid S60N, портативний експерт-класу, марки Vivid D, і один середнього класу, марки Loqic F8. Вони універсальні, тож кардіологи з їх допомогою зможуть проводити кардіоскопію, визначати наявність тромбів у порожнинах серця тощо. Ще одне наше надбання — рентгендіагностичний комплекс із цифровою обробкою зображення. Не помилюся, коли скажу, що не кожна столична клініка має таке діагностичне устаткування.

Відділення інтервенційної радіології Полтавського обласного клінічного кардіологічного диспансеру в рамках субпроекту забезпечене інжектором для введення контрастної рідини під час коронаровентрикулографії (КВГ), ангіопульмонографії й аортографії. Отримала область і навігаційно-абляційну систему, що дасть змогу впровадити в практику сучасні складні технологічні методи лікування аритмій.

Триває постачання медичного обладнання, що вкрай необхідне для медперсоналу в закладах охорони здоров’я первинної ланки. Це добовий монітор артеріального тиску із програмним забезпеченням — їх уже надійшло 350 одиниць, добових моніторів артеріального тиску з трьома реєстраторами отримали 40 одиниць. Область також одержить до кінця липня 46 систем холтерівського моніторування ЕКГ і 462 дефібрилятори із функцією зовнішньої стимуляції. У процесі постачання — й інші інструменти для реалізації завдань проекту.

Додам: уже розкрито тендерні пропозиції на закупівлю обладнання для навчально-тренінгових класів. Йдеться про комп’ютери, офісне устаткування, тренажери, муляжі тощо.

Докорінно зміниться технічне оснащення первинної ланки та міських і центральних районних лікарень: нині вже підписані угоди на придбання лабораторного обладнання, яким будуть озброє­ні сімейні лікарі та лабораторні підрозділи центральних районних й міських клінічних лікарень і яке незабаром надійде. Це зокрема 71 біохімічний аналізатор, тест-системи (набір №1) для 400 тис. досліджень, тест-системи (набір №2) для 120 тис. досліджень, 520 тис. контейнерів для сечі й стільки ж вакуумних систем для взяття крові, майже 4 тис. сумок-холодильників і сумок-контейнерів для транспортування біоматеріалу, реактиви для гематологічного аналізатора тощо. Отже, сімейні лікарі матимуть набагато більше засобів не тільки для надання медичної допомоги пацієнтам, а й для запобігання розвитку гіпертонічної хвороби.

Крім того, проектом передбачено охоплення понад 400 тис. мешканців регіону віком від 40 до 60 років обстеженням і діагностикою факторів ризику серцево-судинних захворювань. Такий підхід відповідає головному завданню лікаря — запобігти хворобі, вчасно виявити її на ранній стадії, аби не допустити таких тяжких ускладнень, як інфаркт або інсульт, а також унеможливити інвалідність і випадки ранньої смерті внаслідок неї.

Вчитися новому, спираючись на світовий досвід

Іван ШУМЕЙКО, головний терапевт Департаменту охорони здоров’я Полтавської ОДА
Участь у проекті Світового банку для медиків області — серйозне й відповідальне завдання. І, як у кожній справі, успіх забезпечують кадри, їх професіоналізм, компетентність, володіння сучасними методами профілактики й лікування. Тому ми надаємо першочергового значення вивченню учасниками проекту передового європейського досвіду.

Доки будується навчально-практичний центр, уже відкриті і діють міжрайонні тренінгові центри в Полтаві, Кременчуці, Миргороді й Гадячі. Навчанням охоплені медичні працівники не тільки цих міст, а й лікувальних закладів прилеглих районів. На заняттях, які проходять щомісяця, слухачі вивчають методи профілактики серцево-судинних захворювань і цукрового діабету. Ми орієнтуємося на командну роботу фахівців цих галузей, а тому разом із сімейними лікарями в тренінгах беруть участь і медичні сестри. З січня й до сьогодні фаховий рівень підвищили близько тисячі спеціалістів, а всього за 4 роки ми охопимо навчанням усіх сімейних лікарів.

Уже зараз фахівці первинної ланки запроваджують у практику європейський досвід. Так, за кошти Світового банку видані й передані в центри ПМСД «Щоденники самоконтролю». Їх отримали вже 20 тис. пацієнтів. Кожен із них заносить у такий щоденник свої добові показники артеріального тиску, пульсу, описує стан самопочуття тощо. Є в ньому й розділ «Спосіб життя», котрий інформує людину, з огляду на державний протокол лікування, яких правил слід дотримуватися задля збереження здоров’я. Ця форма самоконтролю не тільки дисциплінує пацієнта, а й надає лікареві пов­ну клінічну картину, підказує інструменти для коригування тих чи інших моментів способу життя хворого, що допоможе запобігти розвитку гіпертонічної хвороби.

Для вивчення і запровадження зразків кращого зарубіжного досвіду було організовано поїздки груп лікарів Полтавщини в клініки Литви та Хорватії. У Литві вразила потужна логістика медичних закладів, повна відсутність у лікарів паперових носіїв інформації, доступність для пацієнтів, особливо похилого віку, системи медичного страхування тощо. Модель системи охорони здоров’я Хорватії, на думку наших лікарів, найбільш прийнятна для України. Система медичного страхування цієї країни надійно захищає пацієнта, а в таких галузях, як дитинство, стоматологія, гінекологія, первинна ланка, послуги повністю безоплатні.

Безумовно, Україні потрібно ще багато років, аби досягти такого рівня надання медичної допомоги, але те, що вже зараз можна застосувати, ми робитимемо. Сподіваюся: по завершенні проекту матимемо позитивні результати, а нині попереду — копітка праця і новий, цікавий, поки що не пройдений шлях.

Андрій КОНДРАТЮК, спеціально для «ВЗ», м. Полтава

Якщо ви знайшли помилку, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Залишити коментар

Введіть текст коментаря
Вкажіть ім'я