ПОЛТАВЩИНА: ЕЛЕКТРОННИЙ ПАСПОРТ ЗДОРОВ’Я

2230

У Полтаві, в 4-й міській клінічній лікарні, нещодавно запровадили обслуговування населення за електронними медичними ідентифікаційними картками.

На вимогу часу

Сьогодні біля реєстратури головного офісу 4-ї міської клінічної лікарні не побачиш великих черг навіть зранку. Подавши у віконце свою електронну медичну ідентифікаційну картку, пацієнт протягом кількох хвилин отримує талон до лікаря, консультації якого потребує. Перед кожним працівником реєстратури — комп’ютер. Провівши карткою через відповідний пристрій, реєстратор уже бачить на екрані дані про відвідувача: прізвище, адресу, коли той проходив онкоогляд та флюорографію. Талон до лікаря теж видає комп’ютер. У ньому — дата, призначений час прийому, номер кабінету, номер амбулаторної картки та інші необхідні відомості.

Полтавка Наталія Міхєєва витратила на відвідування сімейного лікаря не більше сорока хвилин. Замовила талон телефоном, назвавши лише номер своєї електронної медичної картки. У реєстратурі попередили: прийти по талон слід за 15-20 хвилин до вказаного часу, інакше він анулюється. Наталія Вікторівна так і зробила. А сидіти під дверима кабінету довелося не більше десяти хвилин. Обстеживши пацієнтку, лікар Світлана Лисенко виписала їй рецепт на гіпотензивний препарат — згідно з пілотним проектом «Гіпертонічна хвороба».

— Коли я кілька днів тому отримувала електронну медичну картку, навіть не уявляла, скількох незручностей позбавляє таке нововведення, — зізналася Наталія Міхєєва. — І рецепт, виданий комп’ютером, приємно вразив. Відомо, як інколи важко розібрати почерк лікаря. А тут усе чітко і зрозуміло: назва препарату, доза, кількість…
— Ми запровадили електронні медичні ідентифікаційні картки, відгукнувшись на постанову Кабінету Міністрів України від 6 червня 2012 року «Про затвердження Положення про електронний реєстр пацієнтів», — каже головний лікар 4-ї міської клінічної лікарні Полтави, Заслужений лікар України Леонід Куроєдов. — Запроваджуючи це нововведення, ставили за мету підвищити ефективність медичної допомоги населенню, своєчасність її надання, достовірність інформації про пацієнта та її захищеність. Поки ми тільки запускаємо й апробовуємо цю систему, а вже з 1 січня наступного року всі наші пацієнти матимуть медичні електронні ідентифікаційні картки, і система працюватиме на повну потужність.

Комп’ютер — надійний помічник

4-та міська клінічна лікарня Полтави — найбільша в обласному центрі. Тут обслуговують понад третину населення міста. В її складі дві поліклініки, стаціонар, три амбулаторії. Всі ці об’єкти з’єднані однією кабельною електронною мережею, яка надійно захищена. Медики лікарні оперативно відгукнулися на вимоги уряду з поліпшення медичного обслуговування населення й запровадили електрон­ний реєстр пацієнтів ще й тому, що вже давно були готові до цього і випробовували даний напрямок останні п’ять років.

— Без інформаційного забезпечення керувати закладом охорони здоров’я в наш час неможливо, — переконаний Леонід Куроєдов. — Ми давно співпрацюємо з однією потужною столичною фірмою, яка забезпечує нам комп’ютерне обслуговування. Зауважу: жодної копійки бюджетних коштів на це не витратили — заробили самі…
Надаючи платні послуги населенню — укладаючи договори з підприємствами на профогляд, адміністрація закладу заробляла гроші не на єврооблаштування кабінетів, а на перспективу: забезпечила комп’ютером кожного лікаря, реєстратуру, інші підрозділи. А всім медпрацівникам було поставлено вимогу оволодіти комп’ютером.

— Ми зробили саме таке доповнення до посадової інструкції, — продовжує розповідь головний лікар. — Велику допомогу нам надав ректор Української медичної стоматологічної академії В’ячеслав Ждан: прислав своїх фахівців із кафедри інформатики, які спочатку навчили медиків, а потім ще й протестували кожного. Тепер усі наші лікарі й обслуговуючий персонал із комп’ютером на «ти»…

Що дає така електронна система обліку й обслуговування пацієнтів? По-перше, кожен хворий, набравши сайт 4-ї лікарні, може познайомитися зі своїм сімейним лікарем, вибрати вузькопрофільного спеціаліста, дізнатися про графік роботи кожного та номер телефону, за яким можна замовити талон.
Електронна система допомагає й адміністрації лікарні оцінювати інтенсивність роботи лікарів, контролювати виписування медикаментів, унеможливлює відпуск «лівих» лікарняних. Під час розмови Леонід Куроєдов натиснув клавішу комп’ютера і дізнався, що цього дня пацієнтам було виписано 285 рецептів, серед них 73 — гіпертонікам.

І лікарю теж зручно: не потрібно довго гортати паперову медичну картку, аби знайти результати аналізів пацієнта — варто лише зазирнути в комп’ютер.
— Ми підійшли впритул до видачі електронного рецепта, — ділиться Леонід Куроєдов. — У нашому приміщені діє філіал 197-ї аптеки обласного комунального підприємства «Полтавафарм». Плануємо наступного року встановити там комп’ютер, задіємо фармацевтичний сервер, і лікар матиме змогу передавати рецепт безпосередньо фармацевту. Це особливо зручно літнім пацієнтам, які, маючи свою медичну електронну картку, зможуть замовити ліки телефоном.

Керівництво лікарні сподівається, що Міністерство охорони здоров’я дасть дозвіл на такий проект, який діятиме, знов-таки, в інтересах людей…
Нещодавно в 4-й міській лікарні побували представники Світового банку в Україні. Побачивши в дії електронну систему обслуговування населення, вони здивовано зауважили: «Не знали, що в Україні таке є…»

Вивчити досвід і запровадити в себе

Леоніда Куроєдова, головного лікаря 4-ї міської лікарні Полтави, депутата обласної ради, Заслуженого лікаря України по праву можна назвати новатором у галузі медицини. Майже 20 років партнерські зв’язки єднають Полтаву із містами Фільдера землі Баден-Вюртемберг (Німеччина). І найчастіше серед інших спеціалістів у містах-побратимах бував саме він, Куроєдов, досліджуючи досвід німецької медицини. Звідти запозичив ідею створення «Лікарняної каси» — першої сходинки до страхової медицини, був ініціатором її відкриття в 2003 році. Нинішній виконавчий директор «Лікарняної каси» Полтавщини Віталій Шевченко успішно продовжує справу її фундатора.
І запровадженню електронних медичних карток пацієнта теж сприяв досвід німецьких партнерів. Щоправда, там картки більш удосконалені — із чіпом. Зараз Леонід Федорович мріє знайти варіанти мотивованої оплати праці лікарів. Адже не секрет, що за однакової зарплатні один спеціаліст віддає себе роботі повною мірою, інший — наполовину. Спроби ввести господарчий механізм оплати на зразок німецького у цьому питанні головлікар робив років із десять тому, але новація не прижилася. Може, менталітет у нас не такий, як у німецьких партнерів? Але це не засмучує керівника, а навпаки, змушує шукати нові шляхи, думати, зважувати, експериментувати.
Нині досвід 4-ї міської лікарні у Полтаві набуває поширення: прийнято рішення про створення в місті корпоративної інформаційної медичної мережі. До нині діючої електронної системи лікарні-піонера підключені перша й третя лікарні міста. З часом електронний реєстр пацієнтів запрацює й там, і в недалекому майбутньому кожен мешканець Полтави матиме електронну медичну картку пацієнта.

Ніна КОНДРАТЮК,
спеціально для «ВЗ», Полтава
Фото Олега Журавльова

Якщо ви знайшли помилку, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Залишити коментар

Введіть текст коментаря
Вкажіть ім'я