МИНУЛОГО ТИЖНЯ ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ ПРОВЕЛА ПАРЛАМЕНТСЬКІ СЛУХАННЯ НА ТЕМУ "ОНКОЛОГІЧНІ ЗАХВОРЮВАННЯ В УКРАЇНІ. ПРОБЛЕМИ ТА ШЛЯХИ ПОДОЛАННЯ"
Мирослава ЩЕРБА,
"Ваше здоров'я".
Верховна Рада вперше за всі роки свого існування винесла на парламентські слухання проблему онкологічних захворювань в Україні. Адже ситуація з онкозахворюваністю вже давно потребує нагальних заходів. На сьогодні на обліку в онкологічних закладах України перебуває 818 тисяч онкохворих. Щорічне зростання захворюваності на рак становить близько 3%. Торік захворюваність на різні онкопатології становила 325 осіб на 100 тисяч населення. У Севастополі, Кіровоградській, Полтавській, Одеській, Запорізькій областях цей показник сягає 365-475 випадків на 100 тисяч населення. Показник смертності населення від онкологічних захворювань становить 185,5 на 100 тисяч населення, дорічної летальності - 35,3 на 100 клінічно хворих і значно перевищує аналогічні показники розвинених країн. Злоякісні новоутворення у 2003 році стали причиною смерті 93184 українців. Сьогодні кожен третій чоловік і кожна п'ята жінка в Україні хворі на рак.
Тенденція зростання онкозахворювань є світовою. Однак українські показники істотно перевищують європейські. Однією з причин цього є пізнє виявлення хворих на рак. Питома вага хворих з 3-4 стадією процесу в 2003 році становила близько 40%, що є занадто високим показником. Тому у своїй доповіді міністр охорони здоров'я Андрій Підаєв одним з пріоритетних напрямків подолання проблеми визначив своєчасне виявлення злоякісних новоутворень в амбулаторно-поліклінічних закладах. Сьогодні ця робота проводиться на незадовільному рівні через низку чинників організаційного характеру, низький рівень настороженості лікарів загальнолікувальної мережі і відсутність чіткої взаємодії між лікарями загальної практики і онкологами. Особливої уваги потребують жителі сільської місцевості.
На жаль, це не єдина нагальна проблема в онкології, про які говорив міністр та які окреслив у своїй доповіді голова Комітету Верховної Ради з питань охорони здоров'я, материнства та дитинства Микола Поліщук. Зокрема Микола Єфремович порушив питання забезпеченості закладів охорони здоров'я діагностичною та радіологічною апаратурою. Щодо першого, то наявне в Україні обладнання відстає від сучасного на 5-10 років, щодо останнього - відстає на 20-40. Тож у процесі лікування опромінюється не лише пухлина, а й неушкоджені тканини, спричинюється опік шкіри, руйнація органів, променева хвороба, прискорюється смерть хворого, до того ж зростає вартість такого лікування. Наша країна, на думку голови комітету, потребує створення 7-8 центрів для радіологічного лікування хворих, оснащення їх потрібною апаратурою. Словаччина, країна з 5 мільйонами жителів, має 6 сучасних лінійних прискорювачів, Україна - жодного.
Що стосується забезпеченості хіміотерапевтичними препаратами, без яких не може відбуватися процес лікування онкохворих, то незважаючи на те, що минулого року програму "Онкологія" було вперше повністю профінансовано і на лікування онкохворих почали надходити "реальні" препарати, ситуація ще далека від задовільної. Більшість коштів витрачаються на придбання медикаментів, що застосовуються в паліативній терапії і не мають значущого впливу на виживання, зате ліки для щоденного застосування в онкологічній практиці відсутні. Рішення щодо закупівлі препаратів, як заявив Микола Поліщук, часто приймаються суб'єктивно, що призводить до незбалансованості асортименту закупівель, нераціонального використання коштів, надання переваги брендовим дорогим препаратам та ігнорування препаратів-генериків, які в 40-50 разів дешевші. Ще одним вагомим недоліком голова комітету назвав відсутність спрямованості на розвиток власної протипухлинної фармації.
- Якщо Україна, а це ми з вами - Верховна Рада, уряд, Президент, кожен громадянин країни, не приділятиме належної уваги питанню онкології на державному та особистому рівні, в найближчі двадцять п'ять років відбудеться сплеск захворюваності, - зазначив пан Поліщук. - І навпаки, контроль над тютюнопалінням, очищенням води, застосуванням ліків дасть змогу знизити кількість хворих на 50 тисяч. Це перспектива, до якої ми маємо намітити шлях сьогодні і через 5-10 років матимемо результати. Про це можна з упевненістю говорити, беручи до уваги світовий досвід. Приміром, Угорщина і Австрія 20 років тому мали однакові показники захворюваності на рак, сьогодні в Австрії вони вдвічі нижчі. Помітні результати в Польщі, Канаді, де названим чинникам надається належна увага, зокрема заборонено тютюнопаління в громадських місцях.
Треба зазначити, що народні депутати проявили активність в обговоренні винесеної на пленарне засідання проблеми. Відчувалося, що кожному з них доводилося стикатися з питаннями лікування онкохворих на своїх виборчих округах. Деякі з них дякували міністру охорони здоров'я за допомогу у придбанні онкологічних препаратів для їхніх виборців. Проте більшість з промовців наголошували на неспівмірності ціни на потрібні онкохворим ліки з матеріальними можливостями більшості населення України, підтримали голову Комітету Верховної Ради з питань охорони здоров'я, материнства та дитинства щодо недоцільності закупівлі найдорожчих препаратів в умовах, коли держава не може забезпечити ними хворих, а ті самі неспроможні їх придбати. Депутати висловилися за активне використання здобутків вітчизняної науки.
В унісон з цим прозвучав виступ директора Інституту експериментальної онкології В. Чехуна, який заявив, що українські вчені мають унікальні напрацювання у сфері діагностики та лікування раку, які впродовж тривалого часу залишаються незатребуваними. Про першочергові обов'язкові заходи говорили й інші науковці та практики, запрошені на пленарне засідання. Зокрема, про введення в Україні світових стандартів лікування онкохворих з різними локалізаціями раку.
У заключному слові міністр охорони здоров'я Андрій Підаєв погодився з більшістю оцінок та пропозицій, котрі прозвучали у сесійній залі, зазначивши, що над багатьма з них вже розпочато роботу. Він запевнив народних депутатів, що всі виступи детально занотовані і будуть взяті до уваги міністерством. Депутати, в свою чергу, висловили побажання взяти під особливий контроль питання онкології та через деякий час знову повернутися до обговорення цієї проблеми у Верховній Раді.
Георгій МАЦЕНКО,
Укрінформ для "ВЗ".
Перший конгрес стомованих пацієнтів України відбувся нещодавно у Львові. На зустріч до стародавнього міста завітали понад 200 лікарів-практиків та середніх медичних фахівців, представників виконавчої та законодавчої гілок влади, громадян, які перенесли операції, а також почесні гості - лікарі з Німеччини, Росії та Чехії. Загальними зусиллями було намічено Концепцію національної асоціації стомованих України й розроблено загальну та регіональні програми реабілітації пацієнтів.
Стома - це штучний отвір, утворений в процесі хірургічного втручання на черевній стінці шляхом виведення на неї відкритого кінця товстої або тонкої кишки, розповів президент львівської "Асоціації ІЛКО (стомованих хворих)" Юрій Лозинський. Людей, які перенесли подібні операції, в Україні нараховується, за різними підрахунками, від 50 до 200 тисяч. Часто вони перебувають у дуже тяжкому стані і, фактично, є втраченими для суспільства, хоча кожен другий - людина працездатного віку.
- Наша організація вже протягом трьох років надає допомогу Україні, - підкреслив у своєму виступі президент Європейської асоціації стомованих хворих Володимир Кляйнвахер. - По всій Німеччині ми збираємо кошти, закуповуємо прилади й медикаменти для гігієни та профілактики. За офіційними підрахунками, майже сім з половиною тисяч пацієнтів змогли за цей час скористатися нашою цілком безкорисливою допомогою.
НОВИЙ КАРДІОЦЕНТР
Григорій КРИВЕЦЬ,
Укрінформ для "ВЗ".
Сучасний кардіологічний центр відкрився у Новій Каховці на Херсонщині. Збудований за угорським проектом, він має реанімаційний блок і реабілітаційний тренажерний зал. На облаштування закладу вже витрачено понад мільйон гривень, і ще майже стільки ж буде використано на придбання найновітнішого обладнання. Як розповів начальник облуправління охорони здоров'я Михайло Брагар, новий лікувальний заклад стане міжрайонним. Тут обслуговуватимуться пацієнти не тільки з Нової Каховки, а й із сусідніх степових районів Херсонщини. У той же час він слугуватиме і своєрідним еталоном, за яким створюватиметься ще один подібний центр у приазовському Генічеську. Таким чином, хворим із серйозними серцево-судинними недугами не буде потреби їхати до обласного центру. А у кризових ситуаціях, коли дорога кожна хвилина, допомога прийде значно швидше.
Людмила ВАЛУЄВА,
Лариса КОЗІК,
Укрінформ для "ВЗ".
У Черкаській області на обліку в канцер-реєстрі перебуває 25,5 тис. хворих - це населення приблизно одного району, повідомив головний лікар Черкаського обласного онкодиспансеру Віктор Парамонов.
На жаль, відзначив він, сподіватися, що ситуація зі злоякісними новоутвореннями зміниться на краще, не доводиться. Віктор Парамонов навів дані Всесвітньої організації охорони здоров'я. За її статистикою, у 1900 році онкологічні захворювання були на 10 місці, сьогодні вони на другому, а до 2020 року онкопатологія може вийти на перше місце за частотою захворюваності й смертності.
Основне завдання з виявлення ракових захворювань лежить на первинній медичній мережі - від уміння і знань гінекологів, терапевтів, гастроентерологів, урологів та інших "вузьких фахівців" залежить доля хворого. Якщо його вчасно направляти до онколога, то ймовірність успіху зростає, підкреслив Віктор Парамонов. Сьогодні тільки у Черкаській області 56,2 відсотка хворих з онкопатологією живуть більше п'яти років. А це свідчить про те, що "рак - не вирок", підкреслив Віктор Парамонов. У той же час він висловив занепокоєння, що в області катастрофічно не вистачає лікарів. З Черкаської області одиниці абітурієнтів стають студентами медвузів. "Природно, столичні жителі працювати до глибинки не поїдуть, тому ми вноситимо під час парламентських слухань пропозицію, щоб до вузів приймали дітей з провінції за спеціальними договорами на основі співбесіди".
