Галина ДОБОШ, власкор "ВЗ".
Івано-Франківська обл.
Це ж Черче,
добродію, одно велике чудо,
одна ласка Божа!
Богдан Лепкий
...Перша письмова згадка про опільське село Черче датується 1433 роком, та, без сумніву, існувало воно значно раніше. Можливо, відтоді, як за княжих часів на найвищій вершині Заланівських гір постав василіанський монастир св. Великомучениці Параскеви П'ятниці. Коли неподалік монастиря виникло село, спочатку називалося воно Чернече, відтак - Чернче, а позаяк для української мови не зовсім звикле поєднання трьох приголосних, то одна випала і залишилося Черче. Існують перекази, що місцеві ченці лікували людей від очних хвороб і від болю в спині. Очі лікували водою з джерела, що й досі пульсує під горою, де стояв монастир, а хворих на ревматизм зцілювали боровиновими грязями - там, де нині функціонує санаторій "Черче".
Письменник Роман Коритко, уродженець Черча, голова Львівського товариства братів-рогатинців, палкий патріот Опільського краю, написав навіть книгу про історію санаторію. "У південно-західному куті Черча, у неглибокому ярку з незапам'ятних часів з-під землі витікали джерельні води і заболочували продовгувату низину. Вся ота територія належала сільській громаді, то й зранку до вечора в болоті талапалися гуси, качки та рохкали свині. Але черчани знали, що болото таїть у собі зцілительську силу, бо ще у сиву давнину їхні предки лікували ним хворих, які скаржилися на ломоту спини, рук та ніг. Користувалися досить примітивним способом: нагрівали у відрах рідку болотяну масу, наповнювали нею бочку і занурювали туди хворого. Сеанси тривали доти, поки не зникали болі".
На перших порах місцевими грязями лікувалися лише черчани і мешканці навколишніх сіл. Підприємливіші вивозили грязі до Рогатина і там продавали. Поголос про їхні цілющі властивості розширив і географію хворих - у 70-80-х роках ХІХ ст. до Черча з'їжджалися люди з різних куточків Галичини і навіть із-за кордону.
А от офіційно лікувальні властивості черченських джерел були визнані фахівцями лише на початку ХХ ст. Та лише з 1927 року Черче стало курортом, відтоді, коли тут завершилося будівництво лазні і приїхало 300 лікувальців. Майже всі вони вилікувалися. Є навіть перекази, що одна жінка, яку привезли на візочку, бо не могла вже самостійно стояти на ногах, після шеститижневого лікування гордо пройшла через усе село в супроводі музики.
У 1929 році було зареєстровано спілку "Мінеральний живець "Черче", фундаторами якої стали українські економічні установи і банки Львова, Стрия, Рогатина, Українське лікарське товариство, приватні особи. У 30-х роках це було вельми популярне місце оздоровлення галичан. Та свої корективи внесло життя. З вересня 1939 року до червня 1940-го санаторій не працював. Не зміг він працювати і в роки Другої світової війни аж до 1947-го. Із 70-х років через безгосподарність санаторій почав руйнуватися, занепадати, хоча щороку приймав до 2500 хворих. Останні 9 років оздоровниця працювала лише сезонно, а півтора року тому навіть постало питання про її закриття.
Чи легко повернути колишню славу і популярність? Сьогодні санаторій "Черче" ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" намагається це зробити. Рік і два місяці тому його очолив Михайло Падучак, який і поставив це собі за мету. Ремонту потребувала водолікарня, і котельню треба було споруджувати нову, і перекриття дахів, і облаштування кімнат для проживання, і заміну системи подавання сірководню в басейни. Як виявилося, навіть питна вода в санаторії "золота" (через надзвичайну твердість - 33 одиниці за норми 7-8, санепідемстанція заборонила її використовувати, щодня воду завозили спеціальною машиною з Рогатина - довелося встановлювати прибалтійську очисну установку).
- Коли у травні минулого року санаторій відкрили, виявилося, що заповнений він лише на десять відсотків, - пригадує Михайло Романович. - Багато хто з потенційних наших відвідувачів уже й не думав, що "Черче" працює. А дізналися - і поїхали до нас люди. Це і врятувало санаторій від закриття.
Цілюще повітря, спів пташок і навіть білочки на деревах (а вони є індикатором екологічної чистоти) - це все теж має лікувальні властивості. Біля водогрязелікарні (лазничка, лазенка - говорили колись) усе відчутніший запах сірководню. Михайло Падучак пригадав, як скаржився один із відпочивальників:
- Усе добре, та от запах...
Він тоді відповів:
- Цей запах якраз і є нашим багатством, нашою гордістю.
Головні природні лікувальні чинники санаторію "Черче" - торф'яні грязі і сірководневі ванни. Задля цього й їдуть люди звідусіль на Рогатинщину. Старша жіночка зі Снятинщини похвалилася: "Я вже вп'яте тут лікуюся, вперше приїжджала з палицею, тепер, видите, вже її не потребую".
З висновків фахівців: "Сірководневі ванни (сульфітно-сульфатно-гідрокарбонатно-кальцієва вода з вмістом сірководню 30-60 мг/л) збільшують проникність клітинної оболонки, що сприяє нормальному надходженню поживних речовин до клітин, підвищують діяльність ферментів і гормонів в організмі, поліпшують обмін речовин у серцевому м'язі, сповільнюють згортання крові - таким чином запобігають тромбоутворенню, підвищують інтенсивність відновних процесів в ушкоджених тканинах, що сприяє розсмоктуванню вогнища запалення, поліпшують периферійний кровообіг, усувають біль, підвищують резистентність організму.
Торф'яні грязі регулюють процеси тканинного обміну, стимулюють функції ендокринних залоз, сприяють розсмоктуванню інфільтратів, утворених унаслідок запальних процесів, поліпшують кровообіг, трофіку хворих органів і тканин, зменшують вираженість болю".
...Кажуть, великі гроші пропонував один ізраїльський бізнесмен, аби дозволили вивозити за кордон черченські грязі. Попередньо возив їх на аналізи до різних лабораторій, і виявилося, що вони не гірші (а може й кращі) за розрекламовані з Мертвого моря. Тому бізнесменові відмовили, бо куди правильніше відроджувати санаторій - і задля економічного розвитку регіону, і насамперед задля здоров'я наших людей. Черченські грязі унікальні, вони не мулові, а торф'яні. Про їхні лікувальні властивості розмову продовжуємо з головним лікарем Михайлом Падучаком.
- Показаннями для лікування в санаторії "Черче" є дегенеративно-дистрофічні захворювання хребта: остеохондроз, деформівний спондильоз, спондилоартроз, запальні процеси хребта, зокрема хвороба Бехтерева; запальні захворювання суглобів: ревматоїдний артрит, поліартрит, первинний деформівний та післятравматичний артроз, поліостеоартрози; захворювання центральної нервової системи після перенесених інсультів та черепно-мозкових травм, функціональні розлади ЦНС (неврастенія, астенічний синдром, безсоння); захворювання периферійної нервової системи: неврит, радикуліт, плексит; захворювання периферійних судин: облітеруючий ендартеріїт нижніх кінцівок, варикозне розширення вен, хронічний тромбофлебіт, трофічні виразки нижніх кінцівок, хвороба Рейно. Дещо призабуте, але ми спільно з Львівським медуніверситетом нині відновлюємо, лікування шкірних захворювань: екземи, псоріазу. Ще з призабутого, та й кадри трохи втрачено, це лікування запальних процесів жіночої статевої сфери (хронічний аднексит, ендометрит, безплідність) та чоловічої (хронічний простатит). Цього року ми відкрили й єдине в Західній Україні регіональне реабілітаційне відділення на 60 ліжок для хворих з проблемами опорно-рухового апарату і після травм. За домовленістю з Львівським, Тернопільським та Івано-Франківським медуніверситетами вони направлятимуть до нас хворих на лікування, хоча ще мусимо зробити чимало для дооснащення відділення апаратурою.
А ще планують створити реабілітаційний центр для дітей, хворих на ДЦП. У Черченській школі є недобудоване приміщення, в якому діти могли б проживати і навчатися, а в санаторії лікуватися. Не так, як тепер, - по кілька тижнів, а цілорічно.
- Загалом для нас нині головне, - каже М.Падучак, - перейти від сезонного до цілорічного режиму роботи.
У "Черче" використовують і допоміжні лікувальні чинники. Це сучасна фізіотерапія, в тому числі лазерна, підводні витягнення і душ-масаж, голкорефлексотерапія, лікувальна фізкультура, психотерапія, інгаляторій, апаратні та лабораторні методи діагностики.
...І знову до історії. З березня 1929 по вересень 1939 року директором мінеральної оздоровниці в селі Черче був Левко Лепкий, журналіст і видавець, поет і композитор, який в еміграції написав пісню "Чуєш, брате мій". Його брат, письменник Богдан Лепкий, усі ті роки літній відпочинок проводив у Черчі. У 1932 році громадськість Тернопільщини з нагоди 60-річчя письменника як ювілейний дар придбала для нього будинок у Черчі - віллу "Богданівка". У 1983 році "з політичних міркувань" її за одну ніч знесли. Тепер на цьому місці лиш кам'яна плита. Хочуть відновити "Богданівку", тут можна було б розмістити і меморіальний музей братів Богдана та Левка Лепких, і музей історії санаторію. А ще (це вже в цьому році) розпочнуть будівництво каплички, яка в мінеральній оздоровниці "Черче" була раніше. Для багатьох і це є лікувальним чинником.
Наталія Лях, власкор "ВЗ".
Закарпатська обл.
Днями на Закарпатті побува ла делегація лікарів-психіатрів округу Верхня Франконія з Федеративної Республіки Німеччина. Професор Манфред Вольферсдорф та доктор Вальтер Райцлер- Курсдорфер ознайомилися з роботою обласних психіатричних лікарень в Берегові, Чікоші і Вільшанах, обласного наркологічного диспансеру.
Візит відбувся у рамках дії угоди про міжрегіональне партнерське співробітництво між Закарпатською обласною радою та окружними зборами округу Верхня Франконія, одним із положень якої визначена співраця у сфері охорони здоров'я. Кошти на ці потреби виділятиме Європейський союз після затвердження спільних програм.
Планується, зокрема, навчання психіатрів Закарпаття у місті Оберфранкені, а також теоретична підготовка німецькими спеціалістами лікарів та середнього медичного персоналу на Закарпатті. Також обговорювалося питання можливої участі німецької сторони у будівництві амбулаторно-поліклінічного закладу для лікування жителів області, що хворіють на психічні розлади.
Лідія Черпакова,
для "ВЗ".
Так назвали книжку в обласній організації профспілки працівників охорони здоров'я Полтавщини, яка вийшла її коштом у видавництві "АСМІ". Це - підсумок творчого конкурсу медиків на кращий літературний твір з нагоди 100-річчя галузевої профспілки України.
Проведений конкурс переконливо довів: у медицину йдуть люди, закохані в життя, завжди сповнені бажанням і готовністю захистити здоров'я і гідність співгромадян.
Професія медика - особлива. Вона вимагає від служителів Панацеї не лише енциклопедичних фахових знань. Успіх терапії залежить і від таких якостей людей у білих халатах, як такт, любов до людини, готовність до самопожертви, здатність до співпереживання, прагнення до професійного вдосконалення, збагачення досягненнями науки, мистецтва, культури.
Шістдесят творів тридцяти п'яти авторів увійшли до колективної книжки медиків. Переважна більшість їх - поезія. Вона свідчить про їхню закоханість в обрану професію, в людину, в життя на нашій Землі.
Ігор Дацьків,
для "Вашого здоров'я".
Про новітню методику лікування таких тяжких патологій грудної клітки у дітей, як лійкоподібні деформації, ішлося на міжнародному практичному семінарі-школі, що відбувся в обласній дитячій лікарні "Охматдит" на базі кафедри дитячої хірургії Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького.
Окрім українських фахівців, у роботі семінару взяли участь консул Республіки Польща у Львові Владіслав Ковальскі, польські лікарі на чолі з керівником клініки і кафедри дитячої хірургії Шльонської медичної академії професором Яношем Богосєвічем.
Українські лікарі грунтовно ознайомилися з досвідом польських колег у лікуванні зазначеної патології.
Прикладом добросусідської співпраці є заснований професором Я.Богосєвічем у Польщі фонд для українських дитячих хірургів і анестезіологів, щоб ті могли побувати і попрактикуватися у його клініці, ознайомитися зі світовими та європейськими новинками, досягненнями в дитячій хірургії.
