Львівщина: На межі страйку

1791

vz-37-38_2016_stranytsa_14_yzobrazhenye_0004Львівським медикам із серпня припинили виплату надбавок, мотивуючи тим, що у фонді заробітної плати недостатньо коштів. Це стало останньою краплею і загострило увагу до інших проблем галузі. Тепер медична спільнота намагається вирішити їх «пакетно», вимагаючи заодно й покращення умов праці. Медики КП «Львівська станція швидкої медичної допомоги», які вийшли на пікет до облдержадміністрації, заявили про бажання розв’язати конфлікт шляхом перемовин, але попереджають, що мають право на страйк і готові ним скористатися.

 

 

ВЗ Що призвело до такої критичної ситуації?

vz-37-38_2016_stranytsa_14_yzobrazhenye_0001Степан ГРЕСЬКО, Голова первинної профспілкової організації КП «Львівська станція швидкої медичної допомоги»
Степан Гресько: Усе почалося з письмового розпорядження в. о. директора Департаменту охорони здоров’я Львівської ОДА Ірини Микичак від 16.08.2016 р. №01-12-11/2425/03/16 «Про оптимізацію мережі та видатків бюджетних установ області», яке було прийняте у зв’язку з нестачею коштів на покриття усіх витрат. Ця «оптимізація» призвела до значного зниження заробітної платні працівників галузі. Після проведення розрахунків нашою бухгалтерією виявилося, що, аби виконати розпорядження Департаменту, довелося зняти всі надбавки, а саме: 20% за особливий характер праці лікарям і середньому медичному персоналу, 20% за особливі умови праці для лікарів та середнього медичного персоналу, 25% за ненормований робочий час водіям санітарного транспорту. У середньому, сума становить від 450 до 900 грн. І вона є значною на тлі постійного зростання комунальних платежів і хронічного підвищення цін.

vz-37-38_2016_stranytsa_14_yzobrazhenye_0002Галина ГУК, засновник первинної організації Вільної профспілки медичних працівників України КП «Львівська станція швидкої медичної допомоги», лікар І категорії підстанції №1
Галина Гук: Медики доведені до відчаю! Адже в кінці серпня нам повідомили, що із 1 серпня, тобто заднім числом, у зв’язку із нестачею коштів знімають усі надбавки. Спершу Ірина Микичак підписала розпорядження про оптимізацію, а згодом головний лікар КП «Львівська станція швидкої допомоги» Наталія Поважук 18 серпня видала наказ про зменшення розміру доплат із 1 серпня, а саме: зняли 15 із 20% за особливий характер праці та 15 із 20% за особливі умови праці, а з водіїв — 15 із 25%. Скажімо, моя ставка як лікаря першої категорії становить 2500 грн, решта — надбавки.

Нам пояснюють, що це — необов’язкові надбавки, хоча вони були ухвалені Кабінетом Міністрів України ще в жовтні 2013 року і відтоді справно вип­лачувалися. Тож виходить, що фельдшери втрачають по 600 грн щомісяця, а лікарі — по 800-900 грн. Зрозуміло, що Департамент охорони здоров’я вирішив зекономити кошти, але не зрозуміло, чому саме на нас? Адже це ми, а не чиновники, беремо на себе відповідальність за вчасну та якісну допомогу хворим, часто нехтуючи своїм здоров’ям. Наприклад, я, поспішаючи надати допомогу дитині, отримала виробничу травму — потрійний перелом ноги, зараз у мене в нозі стоять металеві пластини та штифти. Я вже пройшла 8-місячну реабілітацію, але потрібно додаткове оперативне втручання, яке заплановане на квітень 2017 року. Відповідно, до того часу на оцих, нібито невеликих, надбавках я недоотримаю 8000 грн — більшу частину вартості свого лікування. То чому ж я маю втрачати відсотки за особливий характер праці? Тим більше, що, відповідно до норм чинного законодавства, нас мали особисто попередити про зняття надбавок за два місяці. А так виходить, що в нас просто забрали наші гроші.

ВЗ Які першочергові кроки зробила профспілка для того, аби відновити виплати та повернути вже заборговані кошти?

Степан Гресько: Передусім ми ініціювали звернення до начальника Департаменту охорони здоров’я Львівської ОДА Богдана Чечотки, потім організували збори трудового колективу, на яких було прийнято рішення провести пікет під стінами держадміністрації.

Галина Гук: Хочу зауважити, що збори трудового колективу за участі усіх профспілок у приміщенні лікарні швидкої медичної допомоги організувала Наталія Поважук з ініціативи директора Департаменту охорони здоров’я Богдана Чечотки. Головна їх мета — не стільки захист наших прав, скільки намагання пояснити ситуацію щодо недостатнього фінансування. Як було сказано, це — вимушені заходи, оскільки замість 60 млн грн на всі виплати було виділено лише 49 млн.

ВЗ Ваші вимоги включають не лише відновлення виплат?

Степан Гресько: Так, недоотримання виплат — лише одна з наших проблем. Окрім повернення надбавок, ми вимагаємо покращення умов праці. У першу чергу — для водіїв: якщо за перше півріччя минулого року на кожну бригаду припадало в середньому 11,8 виклику за чергування, то за такий самий період 2016-го ця цифра вже сягнула 13,8. Лише за останній рік у нас звільнилося 30 водіїв, відповідно, у решти — подвійне навантаження.

Галина Гук: Дуже часто пацієнти скаржаться, що швидка надто повільна. Побутує прикра думка, ніби ми п’ємо каву, замість того, аби поспішати на виклик. Тим часом у нас встановлені суворі норми: ми виїжджаємо на виклик протягом чотирьох хвилин після його отримання. Кожна машина оснащена GPS-модулями, щомісяця в разі виникнення будь-яких відхилень від нормативних показників нас штрафують. Проте, згідно з нормами, на 10 тис. населення має бути одна машина швидкої допомоги. Відповідно у Львові повинно працювати 80 авто, а функціонує лише 35, більшість із них зношені на 90%. Навіть без особливо прискіпливих розрахунків видно, що в нас подвійне навантаження, а замість нових доплат за нього з нас іще й знімають ті, які ми отримували роками. До всіх вищезазначених вимог можна додати й так звані загальні умови праці: подивіться на ці обдерті стіни, старі меблі, зношені ковдри… Навіть елементарними зручностями для роботи це назвати важко.

ВЗ Ви провели пікетування обласної держ­адміністрації для привернення уваги до ваших вимог. Чи почули вас?

Степан Гресько: Наступного дня після зборів трудового колективу, тобто 6 вересня, Директор департаменту охорони здоров’я повідомив, що Голова Львівської ОДА Олег Синютка знайшов можливість виділити 3,5 млн грн на покриття вип­лат. Під час пікету Голова ОДА також пообіцяв зустрітися наступного тижня з ініціативною гру­пою для врегулювання шляху вирішення наших вимог. Сподіваємося, що зустріч відбудеться. В іншому випадку ми готові ініціювати колективний трудовий спір.

Галина Гук: Наразі це лише мирний протест. Але якщо наші вимоги не будуть задоволені, тоді ми будемо вимушені йти далі й розпочати колективний трудовий спір. Крім того, юрист Вільної профспілки медичних працівників України повідомив, що ми маємо право на страйк. Не хотілося б ним скористатися, оскільки відповідаємо за здоров’я та життя наших співгромадян, але ці гроші — украй важливі для працівників, і ми не збираємося опускати руки.

Доки номер готувався до друку, медики Львова вийшли на чергову акцію протесту. До працівників станції швидкої допомоги приєдналися пред­с­тавники КЗ «Львівський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» і Львівського обласного клінічного перинатального центру. Пікетувальники повторили свої вимоги та домоглися виділення Львівською обласною радою обіцяних 3,5 млн грн. Попри масову акцію, лікувальні заклади міста працювали у звичному режимі. «ВЗ» слідкуватиме за подальшим розвитком подій.

Юлія МАСЮКЕВИЧ, спеціально для «ВЗ», м. Львів

Фото із сайту vgolos.com.ua


Коментар

vz-37-38_2016_stranytsa_14_yzobrazhenye_0003Богдан ЧЕЧОТКА, директор Департаменту охорони здоров’я Львівської ОДА
Великий дефіцит фонду зарплати виник через її підвищення, на яке в бюджеті ми не мали ресурсів. Тож на сьогодні коштів не вистачає, зокрема дефіцит заробітної плати працівників станції швидкої допомоги становить 10 млн грн. Ситуація є критичною, інакше ми не йшли б на такі безпрецедентні кроки економії. Власне ці заходи необхідні й для того, аби апелювати до Києва про те, що ми свій ресурс вичерпали та потребуємо фінансової допомоги.

Наразі шукаємо шляхи виходу із цієї ситуації. Є можливість виділити додаткові кошти в сумі 3,5 млн грн, але цього — недостатньо. Тож розглядатимемо будь-які ресурси для покриття заборгованості із різних джерел державного бюджету, зок­рема плануємо залучити додаткові кошти зі стабілізаційно-дотаційного фонду. Хоча наразі жодних гарантій щодо відновлення виплат немає, проте ми докладемо всіх зусиль, аби протягом місяця ліквідувати заборгованість.

Якщо ви знайшли помилку, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Залишити коментар

Введіть текст коментаря
Вкажіть ім'я