Харківщина: Ярмарок лікарів: хто за кого конкурує?

Чи буде «великий старт» реформ?
21/04/2017
Посилити відповідальність за шкоду, завдану медикам
21/04/2017

Харківщина: Ярмарок лікарів: хто за кого конкурує?

Перший в Україні ярмарок здоров’я відбувся в місті Чугуїв. Він став завершальним етапом впровадження системи сімейної медицини, над чим понад рік спільно працюють районна рада та Чугуївський районний центр первинної медико-санітарної допомоги. Підтримку надають Харківська ОДА, громадська організація «Харківська експертна група підтримки медичної реформи» та юридична фірма ILF, що розробляє нормативну базу медичної реформи. 

За крок до загальної автономізації

Ще до схвалення проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення законодавства з питань діяльності закладів охорони здоров’я» депутати Чугуївської районної ради прийняли рішення про перетворення районного ЦПМСД на автономний некомерційний комунальний зак­лад. Паралельно такі самі рішення ухвалили громади Куп’янська, Золочіва, Близнюків. У такий спосіб медичні заклади стають незалежними від місцевого бюджету, здобувають свободу розпоряджатися своїми активами, залучати інвестиції й отримувати гранти.

Спочатку медики хвилювалися: чи не передадуть їх якомусь приватному підприємцю? А коли розібралися, що й надалі залишатимуться медичним комунальним закладом, який фінансуватиме держава, заспокоїлися. А от у самому перейменуванні закладено великі переваги, бо головний лікар перестає бути заручником інструкцій, котрі спускали йому згори.

«Ми першими стали на шлях автономізації — уже в травні на базі нашого Центру первинної медико-санітарної медицини буде створено комунальне підприємство, — сказала головний лікар Чугуївського районного ЦПМСД Тетяна Черевань. — Тоді стане можливим змінити зарплати працівників. Одночасно змінюються ментальність лікарів, їх ставлення до роботи, виникає конкуренція, з’являється упевненість у собі. Усі ми ретельно готувалися до ярмарку, наполегливо вчилися протягом останнього року зап­ровадженню не тільки нових медичних методик, а й нових психологічних підходів у спілкуванні з пацієнтами. Проте скільки не вчи теорію комунікацій, лише на практиці здобудеш досвід. Тому ярмарок — це привід поконкурувати з колегами за пацієнтів. Іншого шляху реформування первинного рівня системи охорони здоров’я немає».

Сподівання та розчарування

Головні сподівання в досягненні автономізації чугуївські лікарі покладають на обіцяну МОЗ систему «гроші йдуть за пацієнтом» і медичне страхування. Отже, на ярмарок здоров’я, задуманий ще торік, ГО «Харківська експертна група підтримки медичної реформи» винесла головну ідею: допомогти сімейним лікарям і пацієнтам знайти один одного. Тим паче, що під час проведеного в Чугуєві соцопитування його жителі підтримали таку форму співпраці з медиками, за якої вони могли б підписувати з лікарями договори про надання медичних послуг. Багато пацієнтів прийшли на ярмарок із конкретною метою: офіційно підтвердити відносини з обраним лікарем. Та, на жаль, з першого разу підписати документи не вдалося, оскільки їх форма не затверджена Мінюстом і Кабміном. І це стало розчаруванням для декого із присутніх.

«Нова система передбачає дуже складний порядок підписання документів, — прояснив ситуацію секретар ГО «Харківська експертна група підтримки медичної реформи» Михайло Долгопол. — Угода між лікарем і пацієнтом називається декларацією. А договір — це те, що лікар як суб’єкт надання медичної послуги підписує з представниками закладу охорони здоров’я. Така система повинна запрацювати з 1 вересня. Приписна кампанія, тобто укладення декларацій, розпочнеться з травня та завершиться в липні. Проте це стільки разів переносилося, що я дуже обережно говорю про терміни. Ми багато працюємо і сподіваємося, що буде так, як заплановано. Наша мета — привернути увагу людей до необхідності вибору сімейного лікаря.

А свято вдалося!

Користь від ярмарку таки є, і досить відчутна. По-перше, уже така тут традиція, що ярмарок — завжди свято. По-друге, місцеві мешканці змогли не в офіційному кабінеті, а за інших обс­тавин поспілкуватися з лікарями: більшість зі своїми, уже давно обраними всією родиною, бо сімейна медицина тут прижилася давно, а дехто насмілився відмовитися від «закріпленого» лікаря й обрати собі нового. І по-третє, кожний зміг проконсультуватися у фахівців з університетської клініки, дізнатися, як потрапити на лікування до закладу недосяжного для села «професорського» рівня. Бо ярмарок підтримав Харківський національний медичний університет, надіславши до Чугуєва провідних спеціалістів — хірургів, отоларингологів, реаніматологів тощо. «Ярмаркували» й окулісти Міжнародного медичного центру «Офтальміка», до яких вишикувалася довжелезна черга.

У двох залах один за одним відбувалися семінари, на яких фахівці піднімали завісу над таємницями МОЗ: чого можна очікувати від реформ до кінця нинішнього року, як змінюватимуться відносини пацієнтів і лікарів, що станеться зі стаціонарами, чи буде в Чугуєві госпіталь. А ще перед слухачами виступив відомий харківський лікар-реформатор, котрий працював у багатьох зарубіжних госпіталях й університетських клініках, педіатр Андрій Пеньков. Його розповіді про переваги сімейної медицини надали впевненості чугуївцям. Своїми планами ділилися з пацієнтами й досвідчені сімейні лікарі.

Усього ж у міському будинку культури у дві зміни (бо ж прийом у ЦПМСД ніхто не відміняв) працювали більше 40 місцевих сімейних лікарів, 20 вузькопрофільних фахівців з університетської клініки, понад 50 медсестер і фельдшерів із сільських амбулаторій району. А скільки люду прийшло «купувати» їх медичні послуги — порахувати складно, бо два фойє були вщерть заповненими, люди заходили, виходили… Організатори заходу ледве встигали діставати «з-під прилавка» найбільш ходовий товар: брошуру з яскраво-червоною обкладинкою «Обери свого сімейного лікаря», у якій головний лікар Чугуївського районного ЦПМСД Тетяна Черевань докладно пояснює суть реформи первинної ланки, а ще там розміщені фотографії усіх лікарів міста та району, викладено їх бачення своєї місії й інструкції, як обрати собі сімейного лікаря й укласти із ним декларацію про співробітництво.

Ярмаркували — веселились, а потому чи змінились?

«Можливо, сьогодні у нас більше питань, ніж відповідей, але найголовніше — ми зрозуміли, чого хочемо: підвищити якість медичних послуг для населення, наблизити їх до кожного жителя, познайомити громаду з лікарями, — сказала міський Голова Чугуєва Галина Мінаєва. — А ще домогтися, аби сімейний лікар мав усі умови для роботи і життя. Нехай навіть є помилки і будуть прорахунки, але ми зможемо їх виправити. В усіх мікрорайонах міста вже чимало зроблено. Цього року відкриється ще одна амбулаторія у житловому мікрорайоні Осинівка. Зміцнюється матеріально-технічна база ЦПМСД. Ми беремо участь у міжнародних проектах. А сьогодні німецька громадська організація JZ передала нашим амбулаторіям обладнання для лікування і збереження ліків».

«Які б ризики не приховувала в собі реформа, місцева громада з усіх сил намагається підтримувати наших лікарів-реформаторів, — заявив Голова Чугуївської районної державної адміністрації Микола Шошин. — Сьогодні ми поставили мету: вибудувати діалог між лікарями і пацієнтами. Думаю, ті, хто прийшов на ярмарок, отримали відповіді на свої запитання. Але все ще попереду. Чугуївська громада підт­римує своїх медиків, допомагає їм у становленні нової системи охорони здоров’я. Ми чекаємо на висококваліфікованих лікарів, які не побояться приїхати в село. Я оголошую: нова сільська амбу­латорія з квартирою чекає на свого господаря. Можливо, хтось із випускників медуніверситету, присутніх на цьому ярмарку, вирішить приїхати до нас працювати».

«Ми доклали багато зусиль, щоб цей ярмарок став реальністю. І мені особисто цікаво, як же відреагують на нього місцеві жителі, — поділилася своїми переживаннями директор Департаменту охорони здоров’я Харківської ОДА Галина Сіроштан. — Які вимоги висувають рядові чугіївці до медпрацівників — про це дізнаємося після завершення заходу. А потім заслухаємо результати на щомісячному Дні сімейного лікаря, аби наші колеги з інших районів знали, до чого їм готуватися з липня. Адже реформа почнеться саме тоді».

І медичні працівники, і пацієнти, і навіть студенти — усі говорили про одне: реформи. Адже коли тобі кажуть, що завтра мусиш працювати по-новому, виникає не тільки бажання змінюватися, а й супротив змінам. Але рік безперервної роз’яснювальної роботи дав свої результати.

«Люди перестали боятися змін, вони розу­­міють, що їх лікарню ніхто не збирається закривати, а лікар має стати їх добрим порадником в усіх питаннях, тому його потрібно підтримати всією громадою, — розповіла депутат Харківської обласної ради, секретар депутатської комісії із соціальних питань та охорони здоров’я Вікторія Мілютіна. — Активна громада хоче якісну медицину — і це нормальне бажання. Пацієнти зацікавлені у хороших лікарях. А наша робота — роз’яснювати та підтримувати лікарів, бо, звісно, змінюватися страшно. Перші емоції під час реформування — страх, а пізніше, коли він минає, коли отримуєш незвичні для медиків знання з управління, економіки, комунікацій, — починаєш бачити переваги».

Так, після року навчання чугуївські лікарі зрозуміли: їх ніхто не примушуватиме ставати підприємцями, але працюючи самостійно, можна за рахунок різниці в оподаткуванні у 30% отримувати додаткові кошти. І це цікавить молодь.

Громади конкурують за лікаря — у цьому сенс реформи

«Ми не замінюємо медицину, але є партнерами сімейних лікарів і дуже тісно з ними співпрацюємо, — говорить директор Чугуївського територіального центру соціального обслуговування Тетяна Сємілєтова. — Саме вони направляють до нас своїх пацієнтів. Ми давно вже працюємо на основі договорів. Наші клієнти за направленням лікаря подають документи в управління соціального захисту, де укладається договір між територіальним центром і клієнтом. Таких договорів близько тисячі в рік. Після реформування первинної ланки медицини, напевне, державна та міська влада мусять відрегулювати наші стосунки із сімейними лікарями. Але думаю, що все залежатиме від громади. Лікар може рекомендувати своєму пацієнтові та нашому клієнтові отримання соціальної послуги, він укладе договір з нами, а ми вже отримаємо оплату від громади. Тому на нашій зарплаті реформа повинна теж позначитися. Нюансів багато, тож ми сьогодні прийшли ближче познайомитися із сімейними лікарями і їх пацієнтами».

Проректор з наукової роботи Харківського медичного національного університету Валерій Мясоєдов зосереджується на підготовці фахівців: «Без згадки про наш університет говорити про реформи на Харківщині не можна, бо ми вже 15 років готуємо кадри сімейних лікарів. Більшість сьогоднішніх учасників ярмарку — наші випускники. Маємо традиції підготовки, спеціальні кафедри. З досвіду вже знаємо: не проб­лема підготувати сімейного лікаря, проблема в тому, наскільки він затребуваний громадою, яка його приймає або ж ні. Ми постійно виїжджаємо в різні місця, знайомі з багатшими та біднішими громадами. Є дуже багаті, але пот­ребами сімейного лікаря там не цікавляться. А буває і навпаки: село бідне, але до соціальних програм ставиться відповідально. У Чугуївському районі склалися прекрасні стосунки між громадами і лікарями. Саме тому тут запровадили пілотний проект, відбувається ярмарок. Чугуївці намагаються транслювати свій досвід на всю Харківську область. Це піонерський проект, і якщо він виявиться вдалим — досвід поширюватиметься на всю Україну».

«Що треба сільському лікареві, аби якісно обс­луговувати своїх дві тисячі пацієнтів? — розмірковує секретар ГО «Харківська експертна група підтримки медичних реформ» Михайло Долгопол. — Окрім бажання ще й автомобіль, бензин і час для поїздок. Зрозуміло, що молоді лікарі сьогодні не хочуть працювати на селі. Питання в тому, як їх заохотити? Реформою вводиться принцип: конкуренція не лікарів, а громад за лікарів! Це завдання громади — привабити сімейного лікаря. Ми проводили нещодавно обласний семінар для громад з цього питання, і вони виявилися дуже винахідливими. Найпростіший спосіб — житло. Але цим не обмежуються, створюють для лікаря хороші умови роботи. Думаю, що з часом конкуренція громад посилюватиметься. Прикладом може стати Чкалівська громада. Вони самостійно створюють у себе амбулаторний пункт, щоб відокремитися від Чугуївського районного ЦПМСД, мати свого лікаря. Пацієнтів там багато. Для цього вже зараз ведуть перемовини із сімейними лікарями, вибирають кращого, пропонують йому свої умови. Це і є конкуренція.

Є й інший бік медалі — конкуренція між лікарями. Сімейний лікар повинен стати центром сільської громади, як раніше земський лікар і священик. Держава не бере на себе матеріального забезпечення сімейного лікаря: ні транспорту, ні житла не даватиме, тут усе залежатиме від громади. І ми на Харківщині маємо приклади, коли громада залучає до забезпечення сімейного лікаря сільських підприємців».

Про що люди гомоніли

Валентина Кащавцева, сімейний лікар: «Я брала участь у тренінгу «Економіко-правовий механізм діяльності закладів сімейної медицини» і тепер хочу відкрити власну приватну практику разом із колегами, опанувати УЗ-діагностику та вдосконалити свою англійську, щоб стажуватися за кордоном. Від реформи чекаю не стільки грошей, скільки можливості їх заробляти. Уже сім років працюю в амбулаторії міста Чугуїв, маю диплом сімейного лікаря. Вважаю, що кожний пацієнт — особливий і важливий для лікаря, усі пацієнти нинішньої дільниці — «мої».

Надія Бичкова, пацієнтка: «Я з Валентиною Павлівною хоч сьогодні підпишу контракт. Вона дуже чуйна і професійна, хоча й молода. Допомогла мені як інваліду та самотній жінці отримати путівку до санаторію. От і сьогодні я прийшла на ярмарок, щоб поспілкуватися зі своїм лікарем не в кабінеті».

Марина Тарутіна, сімейний лікар: «У кожного з нас уже є свої пацієнти, у мене їх 1620, набрати 2000, думаю, буде нескладно. Хотілося б нарешті підписати декларації, та це не особливо вплине на мою роботу, бо залишуся в ЦПМСД. До ярмарку особливо не готувалася, а от МОЗ слід було б підготуватися краще, щоб ми змогли підписати декларації. Наші пацієнти, здебільшого, готові до цього».

Галина Покусова, пацієнтка: «Я в Марини Степанівни лікуюся вже шість років і сьогодні, чесно кажучи, сюди прийшла, щоб підписати з нею декларацію. І мої сусіди також задоволені нашим лікарем».

Наталія Олексієнко, сімейна медична сестра, с. Леб’яже: «Наш сімейний лікар — Марина Тарутіна. Вона раз на тиждень буває в селі, люди високо цінують її кваліфікацію. Але ж решту часу я працюю там сама, виконую призначення лікаря, відвідую односельчан. Думаю, що потрібно зміцнювати сучасні технічні комунікації між лікарем і медсестрами, забезпечувати транспортом. Можливо, реформа допоможе».

Галина Дмитрівна, пацієнтка: «Я прийшла на ярмарок, щоб замінити сімейного лікаря, бо своїм не задоволена. Хочу поспілкуватися, обрати того, хто сподобається. Але вже маю лікарку на прикметі, чекаю її на другу зміну після 12 години».

Лариса Вашутич, сімейний лікар: «Щоб лікар добре працював, потрібно створити належні умови, у тому числі й фінансові. Чому б не підписати контракти з пацієнтами? Виклики мають бути обґрунтовані, а за необґрунтовані, які відволікають від обслуговування дійсно хворих людей, слід ввести плату. А от лікування хворих групи «Д», важкохворих і дітей першого року життя має бути тільки безкоштовним, щоб унеможливити зрівнялівку і щоб зарплата відповідала зусиллям та енергії, яку витрачає лікар».

Наталія Ковальчук, пацієнтка: «Від реформи очікую позитивних змін. Не буде черг, підвищиться кваліфікація лікарів. Але, безперечно, медицина має бути безкоштовною для соціально незахищених верств населення. Це забезпечить система медичного страхування працездатних, молодих людей. Для пенсіонерів, звичайно, вона не працюватиме. Щоб запровадити всі ці новинки, потрібні кваліфіковані фахівці-юристи, які допомагатимуть лікарям. Необхідне паралельне існування платних і безплатних медичних послуг. Щодо страхування, то не можна так одразу його впровадити, пот­рібен час».

Олена Магомедова, сімейний лікар амбулаторії смт Новопокровка: «Я перекваліфікувалася з невропатолога на сімейного лікаря, вчилася 9 місяців. Мені неважко працювати з пацієнтами різного віку, головне — їх уважно вислухати, поставитися серйозно до скарг, навіть якщо вони не медичні. Це інколи важливіше, ніж встановити діагноз і за протоколом призначити лікування — у наших людей часто «на протокол» грошей немає.

У нашому селищі на 6 тис. населення 4 лікарі, медсестер не вистачає, залишається вакантним місце лаборанта клінічної лабораторії, оскільки молодь не затримується. Коли підпишемо зі своїми пацієнтами декларації, мало що зміниться у стосунках з ними, бо ж я не скажу якійсь бабусі, що не буду її лікувати, оскільки вона не підписала зі мною договору. І підприємцем ставати не збираюся — справа лікаря допомагати людям, а не бухгалтерію вести. Співпрацюватиму із Чугуївським районним ЦПМСД.

У нас в амбулаторії є стара тридцятирічна «Таврія», яка постійно ламається. То ж в екст­рених випадках швидка з Харкова приїздить швидше, ніж ми пішки доходимо. Тому з лікарями екстреної медичної допомоги підтримуємо тісні контакти. Медики швидкої сьогодні лікуванням не займаються, лише першу допомогу надають, а потім передають пацієнта сімейному лікарю, оскільки в 99% випадків селяни відмовляються від госпіталізації — грошей на стаціонар не мають. Тож уся відповідальність лягає на нас. Лікар слідкує за призначеннями, медсестри всі маніпуляції виконують удома в пацієнтів: уколи, крапельниці. Тому від реформи чекаємо справедливого фінансування, позбавлення від корупції, зменшення бюрократії в медицині».

Ольга ФАЛЬКО, спеціально для «ВЗ», м. Харків

Схожі матеріали

Залиште коментар