Чернігівщина: Що змінює новий статус, крім самого статусу?

Півроку тому Чернігівський обласний диспансер став клінічною базою Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П. Л. Шупика. Відповідно, заклад набув статусу клінічного. Яка мета подібних змін? Що вони дали лікарям та пацієнтам? Які перспективи для розвит­ку відкрилися?

Наукова робота та її напрями

Співпраця між лікарнями й університетами в нашій країні необхідна для плідної роботи науковців. Не маючи власних університетських клінік, вони змушені використовувати базу інших закладів. Винятковість такої співпраці з Чернігівським онкодиспансером полягає в тому, що, по-перше, це — спеціалізований медичний заклад, по-друге, розташований він у місті, де немає медичного університету чи закладу, підпорядкованого НАМН України. Тож з урахуванням цих особливостей диспансер можна вважати піонером подібної співпраці.

Угоду між нашою установою і Національною медичною академією післядипломної освіти ім. П. Л. Шупика, яка офіційно засвідчує, що ми є її клінічною базою, підписано 15 листопада минулого року. Ми тісно співпрацюємо з кафедрою хірургії та судинної хірургії НМАПО. Попри невеликий термін співробітництва, науковці кафедри разом з нашими спеціалістами вже підготували й провели на базі онкодиспансеру кілька науково-практичних конференцій всеукраїнського рівня за участю хірургів і лікарів-онкологів.

Підписання угоди значно підвищило статус онкодиспансеру. Відтепер ми офіційно маємо право проводити наукові дослідження. Зокрема розпочали серію експериментів, що стосуються використання зварювальної апаратури під час операційних втручань — тестуємо вітчизняний апарат, розроблений науковцями Інституту електрозварювання ім. Є. О. Патона НАН України. Ми використовуємо його в клінічній практиці й уже отримали перші позитивні результати, за якими провели конференцію та майстер-клас для хірургів з усієї України.

Крім наукових запланована низка клінічних досліджень у співпраці з науковцями кафедри хірургії та судинної хірургії НМАПО. Зараз реалізуємо 7 таких проектів у різних напрямках, зокрема щодо використання нових препаратів для запобігання спайковому процесу в післяопераційний період.

Статус клінічної лікарні недарма цінується в усьому світі. Як клінічний заклад ми маємо право брати участь у міжнародних грантових програмах, а кошти вкладати в наукові дослідження. За півроку отримали кілька міні-грантів, зараз готуємо проекти, які хочемо подавати на конкурси. Згодом плануємо стати кафедральною лікарнею, і це, на мою думку, дасть нам можливість залучати більше фінансових та наукових інвестицій.

Окрім Національної академії післядипломної освіти ім. П. Л. Шупика активно співпрацюємо з іншими науковими закладами НАМН України й окремими науковцями. Зокрема дуже плідне співробітництво налагоджено із Харківською медичною академією післядипломної освіти в напрямку онкоурології. Загалом нашу нинішню політику можна коротко охарактеризувати так: скрізь узяти найкраще і впровадити його в онкодиспансері.

Наука без практики — зусилля на вітер

Щоб проводити оперативні втручання на високому рівні й дійсно відповідати статусу клінічної лікарні, ми поступово докуповуємо необхідне обладнання. Наприкінці минулого року придбали новий лапароскоп, який дає змогу оперувати патології будь-якої локалізації. Закупівля відбувалася на паритетних началах: дві третини коштів виділено з державного бюджету, решта — з обласного. Також оновили лапароскоп, прид­баний раніше.

Останнім часом до нас частіше стали звертатися жителі інших областей, зокрема Полтавської, Сумської, Київської, що свідчить про високу довіру до якості медичних послуг, які ми надаємо. Ми виконуємо такі малопоширені в нашій країні втручання, як онкологічна операція з одночасною пластикою, використовуємо різні трансплантати для тримання сечі, робимо так звані сліп-операції, застосовуємо вагінальний доступ тощо.

Перспективи на найближче майбутнє

На наступні півроку заплановано низку наукових конференцій, майстер-класів, лекційних курсів з різної спеціалізації для хірургів не тільки нашої області, а й інших регіонів, зокрема з використання хірургічного зварювального обладнання, лапароскопічної хірургії в онкології, лікування раку товстої кишки, шлунка, печінки, яєчників тощо.

Також сподіваємося, що на базі онкодиспансеру проводитимуться багатопрофільні стажування фахівців, тобто підвищувати кваліфікацію зможуть й лікарі інших спеціалізацій. До нас приїжджатимуть професори та доценти як із НМАПО, так і з інших наукових установ. Крім того, досвідом ділитимуться й чернігівські фахівці, які мають наукові ступені та напрацювання в тій чи іншій галузі медицини. Стажування в обласному центрі, звичайно, зручніше для лікарів — не треба їхати до Києва.

Зараз у закладі триває робота з впровад­ження міжнародного стандарту ISO 9001:2008/ДСТУ ISO 9001:2009. На попередньому етапі провели зовнішній аудит закладу на відповідність цьому стандарту, під час якого проаналізували всі напрямки діяльності диспансеру й виявили слабкі ланки, котрі слід усунути. Отримання сертифіката якості міжнародного стандарту зробить нашу установу привабливішою для іноземних інвесторів і дасть можливість брати участь у міжнародних проектах, грантових програмах, наукових дослідженнях, що, звичайно, підвищить рівень надання послуг пацієнтам.

Ще однією сходинкою до покращення роботи має стати придбання лінійного прискорювача. Уже розпочалося будівництво каньйону для встановлення цієї установки — на ці потреби із Фонду регіонального розвитку й обласного бюд­жету виділено 20 млн грн. Усього на реалізацію проекту необхідно 120 млн грн.

Інший пріоритет — відкриття в нашому закладі лабораторії молекулярної генетики. Такі дослідження дадуть змогу визначити генні мутації, які спричиняють розвиток раку, а також підібрати персоніфіковане лікування кожному хворому. На сьогодні існують стандартні схеми терапії, тобто лікуємо хворобу, а не конкретного пацієнта. Провівши необхідні дослідження, можна підібрати індивідуальні хіміопрепарати і таргетну терапію під кожну пухлину, що дасть набагато кращий лікувальний ефект порівняно зі стандартними схемами. Для відкриття такої лабораторії потрібно 10 млн грн.

Нині робимо початкові кроки в напрямку персоніфікованої терапії, зокрема першими серед обласних онкодиспансерів ввели у штатний розпис посаду медичного генетика. Це питання було розглянуте на науково-практичній конференції за участю спеціалістів Національного інституту раку, Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П. Л. Шупика, Національного наукового центру радіаційної медицини. Також заручилися підтримкою головного позаштатного онколога МОЗ України Олексія Ковальова та місцевої влади. Отож сподіваємося, що все у нас вийде.

Олена БЕРЕЗКІНА, спеціально для «ВЗ», м. Чернігів