Чернігівщина: Для подолання сліпоти треба об’єднати зусилля усіх трьох ланок

347

Вирішальна роль у справі запобігання захворюваності покладається на медиків первинної ланки надання допомоги. Проте без належної співпраці з фахівцями вторинної та третинної ланок ефективна профілактика неможлива. Таку співпрацю щодо запобігання офтальмологічним захворюванням і впровадження комплексу медичних заходів, спрямованих на їх раннє виявлення, запровадили на Чернігівщині.

Профілактика глаукоми — один з пріоритетних напрямків роботи

Ірина БИХОВЕЦЬ, завідувачка відділення мікрохірургії ока Чернігівської обласної лікарні, головний позаштатний офтальмолог Чернігівської області
Основним напрямком діяльності нашого відділення є боротьба зі сліпотою внаслідок глаукоми, патології очного дна, катаракти, травми. Протягом останніх років у Чернігівській області перше місце за інвалідністю серед хворих з офтальмологічною патологією стабільно посідали пацієнти з глаукомою, що було пов’язано передусім з пізнім зверненням до медичних зак­ладів. Ми занепокоїлися й почали приділяти більше уваги профілактиці цієї недуги. Минулого року підійшли до такого напряму роботи по-новому, максимально залучаючи до цього сімейних лікарів. Основні заходи з раннього виявлення глаукоми розподілили за кількома напрямками.

Уперше у 2016 році ми почали проводити виїзні наради, на які запрошували не тільки районних окулістів, а й сімейних лікарів, котрих навчали скринінговим методикам обстеження хворих на глаукому, разом розробили «Алгоритм маршруту пацієнтів при діагностиці та лікуванні глаукоми», який дає змогу не тільки заощаджувати час сімейного лікаря, а й забезпечувати, на мою думку, кращий результат з виявлення патології на ранній стадії. Разом з первинною ланкою провели велику інформаційну кампанію за участі ЗМІ, головною метою якої було підвищення мотивації пацієнтів для проходження скринігу на глаукому. І населення почало активніше приходити на профілактичні обстеження. Особливу увагу приділили групі ризику: таких пацієнтів лікарі загальної практики-сімейної медицини направляли в поліклініку обласної лікарні до глаукомного кабінету з високотехнологічним обладнанням.

Якщо раніше під час профілактичних обстежень на всіх трьох рівнях показник виявлення підвищеного очного тиску становив 0,5 на 100 вимірів, то після проведеної роботи з інформування населення він збільшився втричі. Звичайно, зріс і рівень захворюваності (по області у 2015 році він становив 83 на 100 тис. населення, у 2016-му — 101 на 100 тис., що знач­но вище середнього по Україні). Але при цьому відчутно збільшилася і частота виявлення первинної глаукоми на ранній стадії, а головне — у 2016 році серед причин інвалідності глаукома спустилася з першого на третє місце.

Підвищений внутрішньоочний тиск не завжди є ознакою глаукоми і, навпаки, нормальний — ще не свідчить про її відсутність. Це ще раз було доведено під час акції з раннього виявлення глаукоми, яку проводили в обласній лікарні. Ми працювали з пацієнтами із групи ризику (віком понад 60 років; з асиметрією показників внутрішньоочного тиску на обох очах; з псевдоексфоліативним синдромом; родичі яких страждають на глаукому; із судинними порушеннями, особливо з перенесеними тромбозами вен сітківки тощо). Під час обстеження на високотехнологічному обладнанні в половини було виявлено глаукому, причому в більшості — нормотензивну. Ці дані ще раз підтверджують: встановлюючи діагноз, не можна обмежуватися тільки результатами тонометрії, потрібний також ретельний огляд лікаря-офтальмолога. І тут велика роль належить первинній ланці, де проводиться первинний офтальмологічний скринінг і вирішується питання подальшого маршруту пацієнта.

Запобігання ускладненням з боку органа зору при цукровому діабеті

У 2016 році перше місце серед причин інвалідності посіли патології очного дна, до яких належать й діабетичні ураження очей. З огляду на подібну ситуацію ми з обласним ендокринологом Любов’ю Черв’яковою вирішили проводити міждисциплінарні наради (не відмовляючись від наших цільових офтальмологічних нарад, які себе добре зарекомендували), запрошуючи на них разом з офтальмологами й ендокринологами лікарів загальної практики-сімейної медицини, адже саме вони здійснюють основні скринінгові обстеження населення з метою виявлення цукрового діабету.

На цих нарадах ми розповідаємо сімейним лікарям, як вчасно діагностувати цукровий діабет і максимально запобігти розвитку його ускладнень. Розказуємо, у яких випадках необхідно направляти хворих на обстеження, щоб ми могли не тільки виявити офтальмологічну патологію, а й у динаміці спостерігати стан очного дна та перебіг цукрового діабету. Але виявити ранні, більш тонкі зміни в сітківці навіть досвідчений офтальмолог без певного обладнання не може, тому рекомендуємо нап­равляти пацієнтів на оптичну когерентну томографію сітківки, яка є стандартом діагностики в усьому світі. Безперечно, після проведеної роботи збільшиться показник захворюваності на цукровий діабет, але при цьому зменшиться кількість задавнених випадків, а отже, й показник інвалідності.

Сімейні лікарі стають фахівцями широкого профілю

Працюючи в тісному контакті з первинною ланкою, бачу, як поступово змінюється ставлення до сімейних лікарів. Так минулого року в кількох районах сімейним лікарям придбали транспальпебральні тонометри для скринігового вимірювання внутрішньоочного тиску через верхню повіку. Це дуже зручно, швидко і разом з тим економічно вигідно: не потрібні краплі, дезінфекційні засоби. Купують для сімейних лікарів у районах й інше обладнання, наприклад, минулого року придбали кілька офтальмо­скопів для огляду очного дна. Освоїти техніку, навчитися на ній працювати сімейним лікарям допомагають спеціалісти нашого відділення та районні офтальмологи.

Хочеться зазначити позитивне ставлення лікарів первинної ланки до подібних занять і майстер-класів. Реформа підштовхує сімейних лікарів до самостійності, і вони прагнуть максимально отримати необхідні знання, підвищити свій рейтинг серед пацієнтів. Під час нарад наші спеціалісти розповідають, як за мінімуму обладнання провести первинний огляд пацієнта: перевірити гостроту зору (бажано зі скельцями), контрольним способом визначити поле зору, внутрішньоочний тиск, перевірити центральний стан сітківки за допомогою решітки Амслера, а також на що звернути увагу під час збирання скарг і анамнезу.

Проблеми, звичайно, є. Зокрема не вистачає діагностичного та лікувального обладнання, витратних матеріалів. Наприклад, не тільки недостатньо тонометрів Маклакова, а й фарби, крапель-анестетиків, дезінфекційних засобів до них, які необхідні у великій кількості. Але все ж позитивні зміни відбулися. Це видно на прикладі і нашої, й інших областей.

Для підвищення якості надання офтальмологічної допомоги населенню необхідна інтег­рація зусиль усіх галузей: системи охорони здоров’я, соціального захисту, освіти, засобів масової інформації. На жаль, їх діяльність лімітована ресурсами, тож основним принципом сьогодні є раціональний розподіл уже наявних ресурсів і їх максимальне використання.

Олена БЕРЕЗКІНА, спеціально для «ВЗ», м. Чернігів

Якщо ви знайшли помилку, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Залишити коментар

Введіть текст коментаря
Вкажіть ім'я